Усі особи, які видали, акцептували, індосували переказний вексель або надали за нього аваль, є солідарно зобов'язаними перед держателем.
Держатель має право пред'явити позов до всіх цих осіб, до кожного окремо і до всіх разом, не будучи примушеним дотримуватися послідовності, в якій вони зобов'язалися.
Таке саме право належить кожній особі, яка підписала переказний вексель і сплатила за ним.
Позов, пред'явлений до однієї із зобов'язаних осіб, не перешкоджає пред'явленню позовів до інших осіб, навіть якщо вони зобов'язалися після першого відповідача.
Науково-практичний коментар:
Стаття 47 Уніфікованого закону встановлює один із фундаментальних принципів вексельного права – принцип солідарної відповідальності всіх осіб, які поставили свої підписи на переказному векселі. Ця норма має надзвичайно важливе значення для забезпечення надійності векселя як платіжного інструменту та захисту прав держателя.
Сутність солідарної відповідальності
Перший абзац статті 47 чітко встановлює, що всі особи, які видали (трасант), акцептували (акцептант), індосували (індосанти) переказний вексель або надали за нього аваль (авалісти), є солідарно зобов'язаними перед держателем.
Солідарна відповідальність означає, що:
Держатель має право вибору: Він може вимагати виконання зобов'язання (сплати суми векселя та пов'язаних витрат) від будь-кого з солідарних боржників або від усіх одночасно, на свій розсуд.
Повне виконання одним з боржників звільняє інших: Якщо один із солідарних боржників повністю виконав зобов'язання перед держателем, інші солідарні боржники звільняються від виконання цього зобов'язання перед держателем.
Право регресу між солідарними боржниками: Солідарний боржник, який виконав зобов'язання, має право зворотної вимоги (регресу) до інших солідарних боржників у розмірі, що відповідає їх частці у спільному зобов'язанні (якщо інше не встановлено законом або договором).
Принцип солідарної відповідальності значно підвищує надійність векселя, оскільки держатель отримує множинність боржників, що збільшує ймовірність отримання платежу.
Права держателя при реалізації солідарної відповідальності
Другий абзац статті 47 конкретизує права держателя при реалізації солідарної відповідальності:
Право пред'явити позов до всіх осіб, до кожного окремо і до всіх разом: Держатель не обмежений у виборі відповідачів і може на свій розсуд визначити, до кого саме пред'являти вимоги.
Відсутність обов'язку дотримуватися послідовності: Держатель не зобов'язаний дотримуватися послідовності, в якій особи зобов'язалися за векселем (наприклад, він може пред'явити вимогу до трасанта, минаючи індосантів, або навпаки).
Ці положення надають держателю максимальну гнучкість у захисті своїх прав та стягненні боргу за векселем.
Права особи, яка сплатила за векселем
Третій абзац статті 47 встановлює, що таке саме право (тобто, право пред'явити позов до всіх попередніх зобов'язаних осіб, до кожного окремо і до всіх разом, не дотримуючись послідовності) належить кожній особі, яка підписала переказний вексель і сплатила за ним.
Це означає, що індосант або аваліст, який сплатив за векселем, вступає в права держателя щодо попередніх зобов'язаних осіб і може реалізувати свої регресні вимоги в тому ж порядку, що й початковий держатель.
Незалежність позовів
Четвертий абзац статті 47 встановлює важливий процесуальний принцип: позов, пред'явлений до однієї із зобов'язаних осіб, не перешкоджає пред'явленню позовів до інших осіб, навіть якщо вони зобов'язалися після першого відповідача.
Це означає, що:
Держатель може одночасно вести кілька судових процесів проти різних зобов'язаних осіб.
Рішення суду по одному з позовів не впливає на можливість пред'явлення позовів до інших осіб (до моменту повного задоволення вимог держателя).
Це положення забезпечує максимальну ефективність стягнення боргу за векселем.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 47 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.
Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо солідарної відповідальності за векселем. Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.
Принцип солідарної відповідальності також закріплений у Цивільному кодексі України (стаття 543), однак у вексельному праві він має свої особливості, пов'язані з абстрактним характером вексельного зобов'язання та специфікою вексельного обігу.
Українська судова практика послідовно застосовує принцип солідарної відповідальності при вирішенні спорів, пов'язаних з вексельними зобов'язаннями.
Практичне значення статті 47
Стаття 47 має надзвичайно важливе практичне значення:
Для держателів векселя:
Значно підвищує ймовірність отримання платежу, оскільки є кілька боржників.
Надає гнучкість у виборі стратегії стягнення боргу.
Спрощує процедуру пред'явлення вимог.
Для трасантів, індосантів та авалістів:
Усвідомлення своєї солідарної відповідальності перед держателем.
Розуміння, що виконання зобов'язання одним із солідарних боржників звільняє інших перед держателем, але створює підстави для регресних вимог між ними.
Для банків та фінансових установ:
При дисконтуванні векселів враховується наявність кількох солідарно зобов'язаних осіб, що впливає на оцінку ризиків.
При наданні авалю банк стає солідарно зобов'язаною особою.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 47 тісно пов'язана з:
Статтями 9, 15, 28, 32 – які встановлюють відповідальність трасанта, індосантів, акцептанта та авалістів відповідно.
Статтею 43 – яка визначає підстави для використання права регресу.
Статтями 48 і 49 – які визначають обсяг вимог, що можуть бути пред'явлені в порядку регресу.
Статтею 50 – яка регулює права особи, яка сплатила за векселем, щодо інших зобов'язаних осіб.
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 47 Уніфікованого закону встановлює фундаментальний принцип солідарної відповідальності всіх осіб, які поставили свої підписи на переказному векселі. Цей принцип є однією з ключових гарантій надійності векселя як платіжного інструменту та забезпечує ефективний захист прав держателя.
Для ефективного застосування положень статті 47 рекомендується:
Держателям: При виникненні підстав для регресу ретельно аналізувати коло солідарно зобов'язаних осіб та обирати найбільш ефективну стратегію стягнення.
Зобов'язаним особам: Усвідомлювати свою солідарну відповідальність та бути готовими до можливого пред'явлення вимог як від держателя, так і від інших солідарних боржників у порядку регресу.
Всім учасникам: Чітко розуміти механізм солідарної відповідальності та його відмінності від інших видів відповідальності.
Правильне розуміння та застосування статті 47 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного захисту прав усіх його учасників.
Текст Статті 47
Науково-практичний коментар:
Стаття 47 Уніфікованого закону встановлює один із фундаментальних принципів вексельного права – принцип солідарної відповідальності всіх осіб, які поставили свої підписи на переказному векселі. Ця норма має надзвичайно важливе значення для забезпечення надійності векселя як платіжного інструменту та захисту прав держателя.
Сутність солідарної відповідальності
Перший абзац статті 47 чітко встановлює, що всі особи, які видали (трасант), акцептували (акцептант), індосували (індосанти) переказний вексель або надали за нього аваль (авалісти), є солідарно зобов'язаними перед держателем.
Солідарна відповідальність означає, що:
Принцип солідарної відповідальності значно підвищує надійність векселя, оскільки держатель отримує множинність боржників, що збільшує ймовірність отримання платежу.
Права держателя при реалізації солідарної відповідальності
Другий абзац статті 47 конкретизує права держателя при реалізації солідарної відповідальності:
Ці положення надають держателю максимальну гнучкість у захисті своїх прав та стягненні боргу за векселем.
Права особи, яка сплатила за векселем
Третій абзац статті 47 встановлює, що таке саме право (тобто, право пред'явити позов до всіх попередніх зобов'язаних осіб, до кожного окремо і до всіх разом, не дотримуючись послідовності) належить кожній особі, яка підписала переказний вексель і сплатила за ним.
Це означає, що індосант або аваліст, який сплатив за векселем, вступає в права держателя щодо попередніх зобов'язаних осіб і може реалізувати свої регресні вимоги в тому ж порядку, що й початковий держатель.
Незалежність позовів
Четвертий абзац статті 47 встановлює важливий процесуальний принцип: позов, пред'явлений до однієї із зобов'язаних осіб, не перешкоджає пред'явленню позовів до інших осіб, навіть якщо вони зобов'язалися після першого відповідача.
Це означає, що:
Це положення забезпечує максимальну ефективність стягнення боргу за векселем.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 47 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.
Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо солідарної відповідальності за векселем. Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.
Принцип солідарної відповідальності також закріплений у Цивільному кодексі України (стаття 543), однак у вексельному праві він має свої особливості, пов'язані з абстрактним характером вексельного зобов'язання та специфікою вексельного обігу.
Українська судова практика послідовно застосовує принцип солідарної відповідальності при вирішенні спорів, пов'язаних з вексельними зобов'язаннями.
Практичне значення статті 47
Стаття 47 має надзвичайно важливе практичне значення:
Для держателів векселя:
Для трасантів, індосантів та авалістів:
Для банків та фінансових установ:
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 47 тісно пов'язана з:
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 47 Уніфікованого закону встановлює фундаментальний принцип солідарної відповідальності всіх осіб, які поставили свої підписи на переказному векселі. Цей принцип є однією з ключових гарантій надійності векселя як платіжного інструменту та забезпечує ефективний захист прав держателя.
Для ефективного застосування положень статті 47 рекомендується:
Правильне розуміння та застосування статті 47 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного захисту прав усіх його учасників.