Науково-практичний коментар до УВЗ

Повернутися до змісту НПК

Текст Статті 50

Кожна зобов'язана особа, проти якої було використано або може бути використано право регресу, може вимагати, щоб їй при оплаті були вручені переказний вексель, протест і розписка у платежі. Кожний індосант, який оплатив переказний вексель, може закреслити свій індосамент та індосаменти наступних індосантів.

Науково-практичний коментар:

Стаття 50 Уніфікованого закону (яка є ідентичною за змістом до статті 49, що вже була прокоментована, і, ймовірно, є дублюванням або помилкою у нумерації в наданому документі "НПК УВЗ.docx") встановлює права особи, яка виконала зобов'язання за переказним векселем у порядку регресу. Ця норма є логічним продовженням статті 48, яка визначає обсяг вимог держателя, та статті 47, яка встановлює солідарну відповідальність зобов'язаних осіб. Стаття 50 (49) забезпечує захист інтересів особи, яка сплатила за векселем, надаючи їй можливість отримати докази виконання зобов'язання та підготуватися до реалізації власних регресних вимог.

Права особи, яка сплатила за векселем у порядку регресу

Перший абзац статті 50 (49) надає кожній зобов'язаній особі, до якої пред'явлено або може бути пред'явлено регресний позов, право вимагати при здійсненні платежу:

  • Вручення переказного векселя: Особа, яка сплатила, має право отримати оригінал векселя. Це важливо, оскільки вексель є борговим документом, і його отримання підтверджує виконання зобов'язання та запобігає можливості повторного пред'явлення вимог за цим же векселем.
  • Вручення протесту: Якщо протест було вчинено, особа, яка сплатила, має право отримати оригінал акту протесту. Це необхідно для можливого пред'явлення власних регресних вимог до попередніх зобов'язаних осіб.
  • Вручення розписки у платежі: Особа, яка сплатила, має право отримати від держателя розписку, що підтверджує факт отримання платежу. Ця розписка є важливим доказом належного виконання зобов'язання.

Ці права забезпечують особі, яка сплатила за векселем, можливість належним чином зафіксувати факт виконання зобов'язання та отримати необхідні документи для захисту своїх інтересів.

Право індосанта закреслити індосаменти

Другий абзац статті 50 (49) надає кожному індосанту, який оплатив переказний вексель, право закреслити:

  • Свій власний індосамент: Це означає, що він виключає себе з ланцюга відповідальності за векселем.
  • Індосаменти наступних індосантів: Це логічно випливає з того, що, сплативши за векселем, індосант фактично "викуповує" вексель і припиняє зобов'язання наступних індосантів перед ним.

Юридичне значення цього права:

  • Припинення відповідальності: Закреслення індосаментів звільняє індосанта та наступних індосантів від відповідальності перед майбутніми можливими держателями векселя (якщо вексель знову буде введено в обіг).
  • Відновлення прав: Індосант, який сплатив за векселем, фактично повертає собі права за ним і може або пред'явити регресні вимоги до попередніх зобов'язаних осіб, або знову ввести вексель в обіг шляхом нового індосаменту.
  • Запобігання зловживанням: Закреслення індосаментів запобігає можливості недобросовісного використання векселя після його оплати одним з індосантів.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 50 (49) Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо прав особи, яка сплатила за векселем у порядку регресу. Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.

Українська судова практика підтверджує права особи, яка сплатила за векселем, на отримання документів та закреслення індосаментів відповідно до статті 50 (49).

Практичне значення статті 50 (49)

Стаття 50 (49) має важливе практичне значення для учасників вексельного обігу:

Для зобов'язаних осіб, які сплачують за векселем у порядку регресу:

  • Можливість отримати докази виконання зобов'язання.
  • Право закреслити індосаменти для припинення своєї відповідальності та відповідальності наступних індосантів.
  • Підстава для пред'явлення власних регресних вимог до попередніх зобов'язаних осіб.

Для держателів векселя:

  • Обов'язок вручити вексель, протест та розписку при отриманні платежу в порядку регресу.
  • Розуміння, що індосант, який сплатив, може закреслити індосаменти.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 50 (49) тісно пов'язана з:

  • Статтею 47 – яка встановлює солідарну відповідальність усіх зобов'язаних за векселем осіб.
  • Статтею 48 – яка визначає обсяг вимог, які держатель може пред'явити в порядку регресу. Стаття 50 (49) регулює ситуацію після задоволення цих вимог.
  • Статтею 16 – яка стосується закреслених індосаментів у контексті формальної легітимації держателя.

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 50 (49) Уніфікованого закону забезпечує належний правовий механізм для особи, яка виконала зобов'язання за переказним векселем у порядку регресу. Вона надає такій особі необхідні інструменти для підтвердження факту платежу, припинення власної відповідальності та підготовки до реалізації своїх регресних вимог.

Для ефективного застосування положень статті 50 (49) рекомендується:

  • Особам, які сплачують за векселем: Завжди вимагати вручення оригіналу векселя, акту протесту (якщо він був) та розписки про платіж. Ретельно закреслювати свій індосамент та індосаменти наступних індосантів.
  • Держателям: Бути готовими надати всі необхідні документи при отриманні платежу в порядку регресу.
  • Всім учасникам: Чітко розуміти правові наслідки сплати за векселем одним із солідарно зобов'язаних осіб та пов'язані з цим права та обов'язки.

Дотримання правил, встановлених статтею 50 (49), є важливим для забезпечення справедливості та правової визначеності у вексельних відносинах, особливо на етапі реалізації регресних вимог.