Переказний вексель містить:
1. Назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;
2. Безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;
3. Найменування особи, яка повинна платити (трасат);
4. Зазначення строку платежу;
5. Зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;
6. Найменування особи, якій або за наказом якої повинен бути здійснений платіж;
7. Зазначення дати і місця видачі векселя;
8. Підпис особи, яка видає вексель (трасант).
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 1 Уніфікованого закону визначає обов'язкові реквізити переказного векселя.
В українському законодавстві ця стаття імплементована без змін і є основою для визначення дійсності переказного векселя.
Відсутність хоча б одного з перелічених реквізитів (за винятком винятків, передбачених статтею 2) призводить до втрати документом сили переказного векселя.
Особливості застосування в Україні
Назва "переказний вексель"
Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вексель, який видається на території України, має бути складений державною мовою.
Отже, назва документа повинна бути "переказний вексель" саме українською мовою.
Безумовний наказ сплатити
Наказ має бути чітко сформульований і безумовний.
Неприпустимі формулювання, які обумовлюють платіж настанням певних обставин, виконанням зобов'язань тощо.
Рекомендована формула: "Сплатіть за цим переказним векселем [кому] суму [сума цифрами і прописом]".
Не рекомендується використовувати формулювання "Сплатіть відповідно до умов договору" або "Сплатіть після виконання умов", оскільки такі формулювання роблять наказ умовним.
Найменування трасата
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", найменування трасата заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в установчих документах.
Для юридичних осіб має бути вказана повна назва відповідно до реєстраційних документів.
Для іноземних компаній допускається вказувати найменування латиницею, але обов'язково з повним юридичним статусом (Ltd, GmbH, SA тощо).
Для фізичних осіб-підприємців слід вказувати і ПІБ, і статус ФОП.
Строк платежу
В Україні, як і в ЄВЗ, допускаються чотири види строків платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.
Найбільш поширеним в українській практиці є строк "на визначену дату" як найбільш зрозумілий і однозначний.
При використанні строку "у визначений строк від пред'явлення" слід враховувати, що відповідно до ст. 23 ЄВЗ, переказний вексель має бути пред'явлений протягом одного року від дати його складання.
Місце платежу
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
Тому місцем платежу зазвичай вказується банківська установа.
Рекомендується вказувати не лише місто, але й повну назву банківської установи та номер рахунку.
Хоча ця деталізація не є обов'язковою за ЄВЗ, вона суттєво спрощує процедуру платежу в українських реаліях.
Найменування особи, якій має бути здійснений платіж
Вказується повне найменування першого векселедержателя.
В українській практиці часто використовується формулювання "Сплатіть наказу [найменування особи]", що підкреслює можливість подальшого індосування.
Відсутність слів "за наказом" не позбавляє вексель можливості бути індосованим, оскільки відповідно до ст. 11 ЄВЗ будь-який вексель може бути переданий шляхом індосаменту, якщо трасант прямо не заборонив це.
Дата і місце видачі
Дата має важливе значення для обчислення строків та встановлення правоздатності осіб, які підписали вексель.
В Україні дата зазвичай вказується у форматі ДД.ММ.РРРР.
У практиці важливо вказувати реальне місце видачі, зазвичай населений пункт.
Підпис трасанта
Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вексель підписується:
від імені юридичних осіб – власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом) чи уповноваженими особами;
від імені фізичних осіб – власноручно зазначеною фізичною особою із зазначенням ідентифікаційного номера та паспортних даних;
від імені фізичних осіб-підприємців – із зазначенням даних з Єдиного державного реєстру.
Додаткові вимоги в Україні
Крім вимог статті 1 ЄВЗ, в Україні встановлено додаткові вимоги:
Бланк векселя
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", векселі складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються НКЦПФР за погодженням з НБУ.
Принцип "товарності"
Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (за винятком фінансових банківських та казначейських векселів).
Момент виникнення зобов'язання
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у разі видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Висновок
Стаття 1 ЄВЗ є фундаментальною для вексельного обігу в Україні.
Незважаючи на її лаконічність, дотримання всіх вимог щодо реквізитів переказного векселя є критичним для його дійсності.
Українське законодавство встановлює додаткові вимоги, які слід враховувати при складанні переказних векселів на території України.
Варто пам'ятати, що недотримання навіть одного з обов'язкових реквізитів може призвести до втрати документом сили переказного векселя та неможливості стягнення платежу в порядку, передбаченому вексельним законодавством.
Текст Статті 1
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 1 Уніфікованого закону визначає обов'язкові реквізити переказного векселя.
В українському законодавстві ця стаття імплементована без змін і є основою для визначення дійсності переказного векселя.
Відсутність хоча б одного з перелічених реквізитів (за винятком винятків, передбачених статтею 2) призводить до втрати документом сили переказного векселя.
Особливості застосування в Україні
Назва "переказний вексель"
Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вексель, який видається на території України, має бути складений державною мовою.
Отже, назва документа повинна бути "переказний вексель" саме українською мовою.
Безумовний наказ сплатити
Наказ має бути чітко сформульований і безумовний.
Неприпустимі формулювання, які обумовлюють платіж настанням певних обставин, виконанням зобов'язань тощо.
Рекомендована формула: "Сплатіть за цим переказним векселем [кому] суму [сума цифрами і прописом]".
Не рекомендується використовувати формулювання "Сплатіть відповідно до умов договору" або "Сплатіть після виконання умов", оскільки такі формулювання роблять наказ умовним.
Найменування трасата
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", найменування трасата заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в установчих документах.
Для юридичних осіб має бути вказана повна назва відповідно до реєстраційних документів.
Для іноземних компаній допускається вказувати найменування латиницею, але обов'язково з повним юридичним статусом (Ltd, GmbH, SA тощо).
Для фізичних осіб-підприємців слід вказувати і ПІБ, і статус ФОП.
Строк платежу
В Україні, як і в ЄВЗ, допускаються чотири види строків платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату.
Найбільш поширеним в українській практиці є строк "на визначену дату" як найбільш зрозумілий і однозначний.
При використанні строку "у визначений строк від пред'явлення" слід враховувати, що відповідно до ст. 23 ЄВЗ, переказний вексель має бути пред'явлений протягом одного року від дати його складання.
Місце платежу
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі.
Тому місцем платежу зазвичай вказується банківська установа.
Рекомендується вказувати не лише місто, але й повну назву банківської установи та номер рахунку.
Хоча ця деталізація не є обов'язковою за ЄВЗ, вона суттєво спрощує процедуру платежу в українських реаліях.
Найменування особи, якій має бути здійснений платіж
Вказується повне найменування першого векселедержателя.
В українській практиці часто використовується формулювання "Сплатіть наказу [найменування особи]", що підкреслює можливість подальшого індосування.
Відсутність слів "за наказом" не позбавляє вексель можливості бути індосованим, оскільки відповідно до ст. 11 ЄВЗ будь-який вексель може бути переданий шляхом індосаменту, якщо трасант прямо не заборонив це.
Дата і місце видачі
Дата має важливе значення для обчислення строків та встановлення правоздатності осіб, які підписали вексель.
В Україні дата зазвичай вказується у форматі ДД.ММ.РРРР.
У практиці важливо вказувати реальне місце видачі, зазвичай населений пункт.
Підпис трасанта
Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", вексель підписується:
Додаткові вимоги в Україні
Крім вимог статті 1 ЄВЗ, в Україні встановлено додаткові вимоги:
Бланк векселя
Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", векселі складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються НКЦПФР за погодженням з НБУ.
Принцип "товарності"
Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (за винятком фінансових банківських та казначейських векселів).
Момент виникнення зобов'язання
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у разі видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.
Висновок
Стаття 1 ЄВЗ є фундаментальною для вексельного обігу в Україні.
Незважаючи на її лаконічність, дотримання всіх вимог щодо реквізитів переказного векселя є критичним для його дійсності.
Українське законодавство встановлює додаткові вимоги, які слід враховувати при складанні переказних векселів на території України.
Варто пам'ятати, що недотримання навіть одного з обов'язкових реквізитів може призвести до втрати документом сили переказного векселя та неможливості стягнення платежу в порядку, передбаченому вексельним законодавством.