Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, наведених у попередній статті, не має сили переказного векселя, за винятком випадків, зазначених нижче:
1. переказний вексель, строк платежу в якому не вказаний, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням;
2. при відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасата;
3. переказний вексель, у якому не зазначене місце його складання, вважається складеним у місці, позначеному поруч з найменуванням трасанта.
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 2 Уніфікованого закону встановлює правові наслідки відсутності деяких реквізитів у векселі та визначає презумпції (правові припущення), які застосовуються для заповнення таких прогалин.
Цей механізм спрямований на збереження дійсності вексельних інструментів при незначних формальних недоліках, що відповідає принципу favor negotii (на користь збереження правочину).
Основний принцип та винятки
Основний принцип:
Документ, у якому відсутній будь-який з восьми обов'язкових реквізитів, перелічених у статті 1, не має сили переказного векселя. Це демонструє формальний характер вексельного зобов'язання.
Винятки:
Законодавець допускає відсутність трьох реквізитів, встановлюючи презумпції для їх визначення:
Строк платежу
Місце платежу
Місце складання векселя
Особливості застосування в Україні
1. Строк платежу
Якщо строк платежу не вказаний, вексель вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. В українській практиці це має наступні правові наслідки:
Відповідно до статті 34 ЄВЗ, такий вексель повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.
Згідно з українським законодавством, векселі за пред'явленням можуть містити відсотки (ст. 5 ЄВЗ).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні", у разі прострочення оплати за таким векселем, держатель може вимагати оплати в гривнях за курсом НБУ на день здійснення платежу (якщо йдеться про вексель в іноземній валюті).
2. Місце платежу
При відсутності спеціальної вказівки місця платежу застосовується презумпція, що місцем платежу є місце, позначене поруч з найменуванням трасата. В українських реаліях це має такі особливості:
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем в Україні здійснюється тільки в безготівковій формі, тому місце платежу має співвідноситись з банківською установою.
Установи банків, які проводять розрахунково-касове обслуговування трасатів, виконують функції розрахункових палат (ст. 7 Закону України "Про обіг векселів в Україні").
3. Місце складання векселя
Якщо місце складання векселя не вказане, воно вважається тим, що позначене поруч з найменуванням трасанта. Ця презумпція особливо важлива в Україні з огляду на:
Необхідність визначення застосовного права при міжнародних розрахунках.
Питання юрисдикції при спорах.
Визначення місця здійснення протесту.
Додаткові аспекти українського законодавства
1. Вимоги до бланків
Незважаючи на презумпції статті 2 ЄВЗ, в Україні векселі мають складатися на спеціальних бланках відповідно до вимог НКЦПФР. Це створює додатковий формальний бар'єр, оскільки бланки зазвичай містять поля для всіх реквізитів.
2. Принцип товарності
Незалежно від наявності всіх реквізитів, в Україні вексель має відповідати вимозі "товарності" згідно зі статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні". Відсутність реального товарного боргу (крім випадків фінансових векселів) призводить до недійсності векселя.
3. Підписи уповноважених осіб
Хоча стаття 2 ЄВЗ не встановлює презумпцій щодо підписів, в українській практиці особливу увагу приділяють наявності всіх необхідних підписів відповідно до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
Практичні рекомендації
Уникнення застосування презумпцій
Незважаючи на наявність правових презумпцій, рекомендується завжди чітко вказувати всі реквізити, включаючи строк платежу, місце платежу та місце складання векселя, щоб уникнути різних тлумачень.
Вибір оптимального строку платежу
Якщо строк платежу не зазначено (і активується презумпція "за пред'явленням"), слід пам'ятати про річний строк для пред'явлення. Якщо потрібен більш тривалий термін, краще прямо вказати строк платежу.
Конкретизація місця платежу
При використанні презумпції щодо місця платежу можуть виникнути практичні складнощі, особливо якщо адреса трасата неточна або якщо трасат змінив місцезнаходження. Рекомендується вказувати не лише населений пункт, але й конкретну банківську установу.
Місце складання і право, що застосовується
Місце складання векселя може впливати на визначення застосовного права, тому для міжнародних розрахунків доцільно вказувати його явно, а не покладатися на презумпцію.
Висновок
Стаття 2 ЄВЗ встановлює важливі презумпції, які дозволяють зберегти чинність векселя навіть за відсутності деяких реквізитів.
Однак в українській правовій системі, з її додатковими формальними вимогами та принципом товарності, рекомендується максимально точно заповнювати всі реквізити, щоб мінімізувати ризики визнання векселя недійсним.
На практиці недостатньо покладатися лише на презумпції статті 2 ЄВЗ — необхідно враховувати всі вимоги українського законодавства, включаючи правила щодо бланків, підписів уповноважених осіб та підтвердження наявності товарного характеру зобов'язання.
Текст Статті 2
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 2 Уніфікованого закону встановлює правові наслідки відсутності деяких реквізитів у векселі та визначає презумпції (правові припущення), які застосовуються для заповнення таких прогалин.
Цей механізм спрямований на збереження дійсності вексельних інструментів при незначних формальних недоліках, що відповідає принципу favor negotii (на користь збереження правочину).
Основний принцип та винятки
Основний принцип:
Документ, у якому відсутній будь-який з восьми обов'язкових реквізитів, перелічених у статті 1, не має сили переказного векселя. Це демонструє формальний характер вексельного зобов'язання.
Винятки:
Законодавець допускає відсутність трьох реквізитів, встановлюючи презумпції для їх визначення:
Особливості застосування в Україні
1. Строк платежу
Якщо строк платежу не вказаний, вексель вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. В українській практиці це має наступні правові наслідки:
2. Місце платежу
При відсутності спеціальної вказівки місця платежу застосовується презумпція, що місцем платежу є місце, позначене поруч з найменуванням трасата. В українських реаліях це має такі особливості:
3. Місце складання векселя
Якщо місце складання векселя не вказане, воно вважається тим, що позначене поруч з найменуванням трасанта. Ця презумпція особливо важлива в Україні з огляду на:
Додаткові аспекти українського законодавства
1. Вимоги до бланків
Незважаючи на презумпції статті 2 ЄВЗ, в Україні векселі мають складатися на спеціальних бланках відповідно до вимог НКЦПФР. Це створює додатковий формальний бар'єр, оскільки бланки зазвичай містять поля для всіх реквізитів.
2. Принцип товарності
Незалежно від наявності всіх реквізитів, в Україні вексель має відповідати вимозі "товарності" згідно зі статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні". Відсутність реального товарного боргу (крім випадків фінансових векселів) призводить до недійсності векселя.
3. Підписи уповноважених осіб
Хоча стаття 2 ЄВЗ не встановлює презумпцій щодо підписів, в українській практиці особливу увагу приділяють наявності всіх необхідних підписів відповідно до ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
Практичні рекомендації
Уникнення застосування презумпцій
Незважаючи на наявність правових презумпцій, рекомендується завжди чітко вказувати всі реквізити, включаючи строк платежу, місце платежу та місце складання векселя, щоб уникнути різних тлумачень.
Вибір оптимального строку платежу
Якщо строк платежу не зазначено (і активується презумпція "за пред'явленням"), слід пам'ятати про річний строк для пред'явлення. Якщо потрібен більш тривалий термін, краще прямо вказати строк платежу.
Конкретизація місця платежу
При використанні презумпції щодо місця платежу можуть виникнути практичні складнощі, особливо якщо адреса трасата неточна або якщо трасат змінив місцезнаходження. Рекомендується вказувати не лише населений пункт, але й конкретну банківську установу.
Місце складання і право, що застосовується
Місце складання векселя може впливати на визначення застосовного права, тому для міжнародних розрахунків доцільно вказувати його явно, а не покладатися на презумпцію.
Висновок
Стаття 2 ЄВЗ встановлює важливі презумпції, які дозволяють зберегти чинність векселя навіть за відсутності деяких реквізитів.
Однак в українській правовій системі, з її додатковими формальними вимогами та принципом товарності, рекомендується максимально точно заповнювати всі реквізити, щоб мінімізувати ризики визнання векселя недійсним.
На практиці недостатньо покладатися лише на презумпції статті 2 ЄВЗ — необхідно враховувати всі вимоги українського законодавства, включаючи правила щодо бланків, підписів уповноважених осіб та підтвердження наявності товарного характеру зобов'язання.