Науково-практичний коментар до УВЗ

Повернутися до змісту НПК

Текст Статті 12

Індосамент повинен бути безумовним. Будь-яка обмежуюча його умова вважається ненаписаною. Частковий індосамент вважається недійсним. Індосамент "на пред'явника" має силу бланкового індосаменту.

Науково-практичний коментар:

Загальна характеристика

Стаття 12 Уніфікованого закону встановлює фундаментальні вимоги до змісту індосаменту, забезпечуючи чіткість та однозначність передачі прав за векселем. Ця стаття визначає три важливі правила: безумовність індосаменту, заборону часткового індосаменту та прирівнювання індосаменту "на пред'явника" до бланкового індосаменту. Ці правила спрямовані на забезпечення надійності векселя як оборотного інструменту та захисту інтересів добросовісних набувачів.

1. Принцип безумовності індосаменту

1.1. Сутність принципу безумовності

Перший абзац статті 12 встановлює, що індосамент повинен бути безумовним. Це означає, що передача прав за векселем не може залежати від настання певних умов, виконання зобов'язань або інших обставин. Цей принцип забезпечує визначеність вексельних відносин і можливість безперешкодного обігу векселя.

Юридичне значення безумовності:

  • Гарантує ясність та однозначність передачі прав за векселем.
  • Забезпечує абстрактність вексельного зобов'язання.
  • Захищає добросовісних набувачів від неочевидних обмежень їхніх прав.
  • Підтримує оборотність векселя як платіжного інструменту.
1.2. Наслідки включення умов в індосамент

Перший абзац статті також встановлює правові наслідки спроби зробити індосамент умовним: будь-яка обмежуюча умова вважається ненаписаною. Це означає, що:

  • Індосамент залишається дійсним, незважаючи на наявність умови.
  • Умова не породжує правових наслідків у вексельних відносинах.
  • Індосат отримує всі права за векселем безумовно, незалежно від формулювань індосаменту.

Приклади недійсних умов в індосаменті:

  • "За умови оплати контракту № 123"
  • "Після отримання товару"
  • "Якщо не буде здійснено платіж до [дата]"
  • "При збереженні цін на рівні [сума]"

2. Безоборотний індосамент: особливості та правове регулювання

2.1. Поняття та правова природа безоборотного індосаменту

Хоча стаття 12 встановлює, що будь-яка обмежуюча умова в індосаменті вважається ненаписаною, важливим винятком із цього правила є безоборотний індосамент – особливий вид індосаменту, що регулюється статтею 15 ЄВЗ, але безпосередньо пов'язаний з правилами статті 12.

Безоборотний індосамент – це індосамент, в якому індосант за допомогою спеціального застереження ("без обороту на мене", "без регресу", "не відповідаю" тощо) знімає з себе відповідальність за акцепт і/або платіж за векселем.

Юридичне значення безоборотного індосаменту:

  • Виняток із загального правила про безумовність індосаменту.
  • Обмеження відповідальності індосанта перед наступними держателями.
  • Збереження транспортної функції індосаменту при обмеженні його гарантійної функції.
  • Законодавчо передбачений механізм обмеження відповідальності індосанта.
2.2. Форма та зміст безоборотного індосаменту в Україні

В Україні безоборотний індосамент здійснюється шляхом включення до тексту індосаменту наступних формулювань:

  • "Без обороту на мене"
  • "Без права регресу до мене"
  • "Без моєї відповідальності"
  • "Без регресу"
  • "Sans recours" (міжнародна практика)

Індосант може обмежити свою відповідальність як за акцепт, так і за платіж, або лише за акцепт (частіше у практиці). Для обмеження відповідальності лише за акцепт використовується формулювання "без відповідальності за акцепт".

2.3. Тлумачення безоборотного індосаменту Верховним Судом України

Верховний Суд України у своїй практиці послідовно підтверджує юридичну силу безоборотного індосаменту. В узагальненнях судової практики щодо розгляду справ за вексельним законодавством Верховний Суд вказує на такі ключові аспекти:

  • Безоборотний індосамент є законним винятком із загального правила про відповідальність індосанта за акцепт і платіж та не суперечить принципу безумовності індосаменту.
  • Застереження "без обороту на мене" не вважається умовою, що обмежує передачу прав за векселем (на відміну від умов, зазначених у ст. 12), а є спеціально передбаченим законом механізмом обмеження відповідальності.
  • Для дійсності безоборотного індосаменту достатньо чіткого вираження волі індосанта зняти з себе відповідальність, точне формулювання не має вирішального значення, якщо його зміст є однозначним.
  • Застереження про безоборотність повинно бути включено в сам індосамент, а не в окремий документ.
2.4. Судова практика щодо безоборотного індосаменту

У судовій практиці України щодо безоборотного індосаменту можна виділити наступні основні позиції:

  • Щодо обсягу зняття відповідальності: Суди визнають, що індосант може зняти з себе як повну відповідальність (і за акцепт, і за платіж), так і часткову (лише за акцепт). Якщо в індосаменті не конкретизовано обсяг обмеження відповідальності, вважається, що індосант зняв з себе відповідальність як за акцепт, так і за платіж.
  • Щодо форми вираження застереження: Суди надають перевагу чіткому та однозначному формулюванню, але визнають дійсними різні варіації застереження, якщо їх зміст є зрозумілим.
  • Щодо моменту включення застереження: Застереження "без обороту на мене" повинно бути включене в індосамент під час його вчинення. Додавання такого застереження пізніше (після передачі векселя) не має юридичної сили.
  • Щодо доказової сили: У разі спору щодо наявності безоборотного застереження тягар доведення лежить на індосанті, який стверджує, що він зняв з себе відповідальність.
2.5. Практичні аспекти використання безоборотного індосаменту

Економічні функції безоборотного індосаменту:

  • Зниження ризиків для індосанта при передачі векселя.
  • Можливість використання векселя для врегулювання відносин, коли індосант не бажає або не може брати на себе додаткову відповідальність.
  • Стимулювання обігу векселів, які в іншому випадку залишалися б у портфелі першого набувача.
  • Зниження "вартості" індосаменту (індосант може погодитися на менший дисконт через відсутність відповідальності).

Податкові та облікові аспекти:

  • Безоборотний індосамент не змінює природу операції з точки зору оподаткування.
  • У бухгалтерському обліку безоборотний індосамент відображається так само, як і звичайний, але в аналітичному обліку доцільно зазначити відсутність потенційних зобов'язань.
2.6. Практичні рекомендації щодо безоборотного індосаменту

Для індосанта:

  • Чітко формулюйте застереження "без обороту на мене" безпосередньо в тексті індосаменту.
  • При бажанні зняти з себе відповідальність лише за акцепт, прямо вказуйте на це.
  • Зберігайте документи, що підтверджують здійснення індосаменту саме в безоборотній формі.
  • Враховуйте, що зняття відповідальності може вплинути на готовність індосата прийняти вексель або на розмір дисконту.

Для індосата:

  • При отриманні векселя з безоборотним індосаментом усвідомлюйте, що ви не зможете звернути регресну вимогу до індосанта.
  • Оцінюйте кредитоспроможність попередніх учасників вексельних відносин з урахуванням безоборотних індосаментів.
  • При сумнівах щодо платоспроможності основного боржника (акцептанта) вимагайте додаткового забезпечення, якщо індосант наполягає на безоборотному індосаменті.

3. Заборона часткового індосаменту

3.1. Поняття та сутність часткового індосаменту

Другий абзац статті 12 встановлює, що частковий індосамент вважається недійсним. Частковий індосамент — це передача частини суми, зазначеної у векселі.

Юридичне значення заборони:

  • Забезпечує єдність вексельного зобов'язання.
  • Запобігає "розщепленню" векселя на частини.
  • Зберігає первинну суму векселя протягом усього його обігу.
  • Захищає зобов'язаних за векселем осіб від необхідності здійснювати кілька часткових платежів різним особам.
3.2. Правові наслідки часткового індосаменту

На відміну від умовного індосаменту, частковий індосамент не вважається "ненаписаним" - він визнається повністю недійсним. Це означає, що:

  • Права за векселем залишаються у індосанта, який спробував здійснити частковий індосамент.
  • Особа, вказана як індосат в частковому індосаменті, не набуває прав за векселем.
  • Наступні індосаменти, здійснені після часткового індосаменту, також не мають юридичної сили.

Приклади часткових індосаментів:

  • "Передаю права на 50% суми цього векселя [індосату]"
  • "Платіть [індосату] 10,000 гривень з суми цього векселя"
  • "Індосую в частині платежу, що припадає на [індосата]"

4. Індосамент "на пред'явника"

4.1. Правова природа індосаменту "на пред'явника"

Третій абзац статті 12 встановлює, що індосамент "на пред'явника" має силу бланкового індосаменту. Індосамент "на пред'явника" – це індосамент, в якому замість конкретного індосата вказано "на пред'явника" або аналогічне формулювання.

Юридичне значення цієї норми:

  • Надання індосаменту "на пред'явника" того ж правового режиму, що й бланковому індосаменту.
  • Забезпечення легітимації держателя векселя через сам факт володіння ним.
  • Спрощення обігу векселя, оскільки подальша передача може здійснюватися простим врученням.
4.2. Особливості індосаменту "на пред'явника" порівняно з бланковим індосаментом

Бланковий індосамент (передбачений статтею 13 ЄВЗ) – це індосамент, який складається лише з підпису індосанта без зазначення індосата.

Індосамент "на пред'явника" – це індосамент, який містить підпис індосанта та вказівку "на пред'явника" (або аналогічний вираз) як індосата.

Хоча ці види індосаментів відрізняються за формою, стаття 12 прирівнює їх за правовими наслідками: обидва дозволяють передавати вексель простим врученням, і будь-який фактичний держатель вважається законним держателем.

Взаємодія різних видів індосаменту в українській практиці

В українській практиці вексельного обігу часто постає питання про можливість комбінування різних видів індосаменту, зокрема:

  • Безоборотний індосамент "на пред'явника" – поєднує зняття відповідальності індосанта та спрощений режим подальшої передачі. Судова практика визнає дійсність такого комбінованого індосаменту.
  • Повний безоборотний індосамент – індосамент із зазначенням конкретного індосата та застереженням про зняття відповідальності. Найбільш поширений варіант безоборотного індосаменту в українській практиці.
  • Бланковий безоборотний індосамент – містить лише підпис індосанта та застереження про зняття відповідальності. Викликає певні складнощі з технічної точки зору через обмежений простір для розміщення застереження, але визнається дійсним.

Практичні рекомендації

1. Щодо застосування безоборотного індосаменту:
  • Зважуйте переваги та недоліки зняття з себе відповідальності за векселем.
  • Використовуйте чітке та однозначне формулювання: "без обороту на мене".
  • Пам'ятайте, що безоборотний індосамент може вплинути на вартість векселя при його подальшому обігу.
  • Враховуйте репутаційні ризики частого використання безоборотних індосаментів.
2. Щодо заборони часткового індосаменту:
  • Не намагайтеся індосувати частину суми векселя.
  • При потребі розділення суми розгляньте альтернативні механізми:
    • Розділення векселя на кілька менших.
    • Окремі договори про розподіл коштів після отримання платежу.
    • Використання кількох векселів від початку.
3. Щодо індосаменту "на пред'явника":
  • Враховуйте підвищені ризики втрати або крадіжки.
  • Оцініть переваги та недоліки порівняно з бланковим індосаментом.
  • Забезпечте належний облік та зберігання векселів з таким індосаментом.

Висновок

Стаття 12 Уніфікованого закону встановлює ключові правила щодо змісту індосаменту: безумовність, заборону часткового індосаменту та прирівнювання індосаменту "на пред'явника" до бланкового. Поряд з цим, українська правова система і практика визнають важливий виняток – безоборотний індосамент, який дозволяє індосанту зняти з себе відповідальність за акцепт і/або платіж за векселем.

Верховний Суд України послідовно підтверджує юридичну силу безоборотного індосаменту, розглядаючи його як спеціальний механізм, передбачений вексельним законодавством, а не як обмежуючу умову в розумінні статті 12. Це дозволяє учасникам вексельних відносин гнучко використовувати цей інструмент для розподілу ризиків і відповідальності.

Грамотне використання різних видів індосаменту, з урахуванням їх правових наслідків та особливостей застосування в українській практиці, дозволяє максимально ефективно використовувати вексель як платіжний інструмент та засіб кредиту в господарських відносинах.