Науково-практичний коментар:

Загальна характеристика

Стаття 13 Уніфікованого закону визначає формальні вимоги до індосаменту – передавального напису на векселі. Ця стаття встановлює місце розміщення індосаменту, обов'язкові реквізити та особливі вимоги щодо бланкового індосаменту. Правильне оформлення індосаменту має критичне значення для дійсності передачі прав за векселем, тому точне дотримання встановлених статтею 13 вимог є необхідною умовою законності вексельних операцій.

1. Формальні вимоги до індосаменту

1.1. Місце написання індосаменту

Перший абзац статті 13 встановлює, що індосамент повинен бути написаний:

• на самому переказному векселі, або
• на приєднаному до нього аркуші (алонжі)

Юридичне значення:

• Забезпечення єдності вексельного документа та всіх передавальних написів.
• Створення можливості для перевірки безперервності ряду індосаментів.
• Запобігання відокремленню індосаментів від самого векселя.

Поняття алонжа: Алонж (від фр. allonge – подовження) – це додатковий аркуш, що приєднується до векселя для розміщення на ньому передавальних написів, коли на зворотному боці самого векселя не залишається місця. В українській практиці алонж застосовується досить часто, особливо при активному обігу векселя.

1.2. Підпис індосанта

Другою обов'язковою вимогою до індосаменту є наявність підпису індосанта. Без підпису індосанта передавальний напис не має юридичної сили.

В українському законодавстві ця вимога конкретизується статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", яка встановлює спеціальні правила підписання векселів, що застосовуються і до індосаментів:

• Від імені юридичних осіб індосамент підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом) чи уповноваженими ними особами.
• Від імені фізичних осіб індосамент підписується власноручно зазначеною фізичною особою або уповноваженою нею особою.
• Від імені фізичних осіб-підприємців індосамент підписується власноручно зазначеною особою або уповноваженою нею особою.

Особливість практичного застосування в Україні: Якщо індосамент підписується уповноваженою особою, в текст індосаменту має бути включене посилання на внутрішній документ юридичної особи або довіреність фізичної особи, відповідно до яких уповноважена особа має право підписувати.

2. Види індосаменту за формою

2.1. Повний (іменний) індосамент

Другий абзац статті 13 опосередковано визначає, що індосамент може містити найменування особи, на користь якої він вчинений – це так званий повний або іменний індосамент.

Структура повного індосаменту:

• Розпорядча фраза ("Платіть наказу...", "Платіть за наказом..." тощо)
• Повне найменування індосата (юридичної особи або ПІБ фізичної особи)
• Дата вчинення індосаменту (хоча не є обов'язковою за ЄВЗ, але рекомендується)
• Підпис індосанта

Практичний приклад повного індосаменту: "Платіть наказу ТОВ "Укрінвест" 01.07.2023 [Підпис керівника та головного бухгалтера ПАТ "Техпром"]"

2.2. Бланковий індосамент

Стаття 13 передбачає можливість індосаменту, який:

• може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або
• може складатися лише з одного підпису індосанта

Такий індосамент називається бланковим. Для його дійсності індосамент повинен бути розміщений на звороті векселя або на алонжі.

Юридичне значення бланкового індосаменту:

• Спрощує подальшу передачу векселя.
• Дозволяє передавати вексель простим врученням без нового індосаменту.
• Робить вексель подібним до документа на пред'явника.

Особливості практичного застосування:

Індосат за бланковим індосаментом має право (відповідно до ст. 14 ЄВЗ):

• Заповнити бланк своїм ім'ям або іменем іншої особи.
• Індосувати вексель шляхом бланкового або повного індосаменту.
• Передати вексель третій особі без заповнення бланку і без індосаменту.

Практичний приклад бланкового індосаменту: "[Підпис керівника та головного бухгалтера ПАТ "Техпром"]"

3. Алонж та його використання в українській практиці

3.1. Правова природа алонжа

Алонж є невід'ємною частиною векселя, додатковим аркушем для розміщення індосаментів. Хоча ЄВЗ не встановлює спеціальних вимог до форми алонжа, в українській практиці сформувалися певні стандарти.

3.2. Практика оформлення алонжа в Україні

Вимоги до алонжа:

• Виготовляється на окремому аркуші.
• Приєднується до векселя таким чином, щоб забезпечити його цілісність (наприклад, шляхом склеювання або прошивання).
• На алонжі вказується, що він є алонжем до конкретного векселя (номер, дата, сума).
• Бажано, щоб підпис або печатка індосанта охоплювали частину векселя і частину алонжа для запобігання відокремленню.

Практичний приклад оформлення алонжа:

АЛОНЖ
до переказного векселя серії АА № 123456 від 01.01.2023
на суму 100 000 грн
[далі йдуть індосаменти]
                        

3.3. Судова практика щодо алонжів

Українські суди приділяють особливу увагу належному оформленню алонжів. Зокрема, в судовій практиці встановлено такі важливі позиції:

• Алонж повинен містити чітке посилання на вексель, до якого він приєднаний.
• Приєднання алонжа має забезпечувати його нерозривний зв'язок з векселем.
• Відсутність належного оформлення алонжа може призвести до визнання індосаментів, розміщених на ньому, недійсними.
• Алонж є невід'ємною частиною векселя і підлягає пред'явленню разом з векселем при вчиненні будь-яких дій за векселем.

4. Практичні аспекти вчинення індосаменту в Україні

4.1. Технічні особливості розміщення індосаменту

Для повного індосаменту:

• Індосаменти розміщуються на зворотному боці векселя послідовно, один за одним.
• При нестачі місця використовується алонж.
• Текст індосаменту має бути чітким і розбірливим.
• Рекомендується використовувати кулькову ручку з чорнилами, стійкими до стирання.

Для бланкового індосаменту:

• Підпис повинен бути розміщений на зворотному боці векселя або на алонжі.
• Рекомендується залишати достатньо місця для можливого заповнення бланку індосатом.
• При підписанні бланкового індосаменту представниками юридичної особи необхідно забезпечити наявність підписів усіх уповноважених осіб.

4.2. Порядок оформлення індосаменту при використанні спеціальних бланків

В Україні векселі складаються на спеціальних бланках з відповідним ступенем захисту (ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні"). Такі бланки часто мають спеціально відведене місце для індосаментів на зворотному боці, що впливає на практику оформлення індосаментів.

Особливості:

• Спеціальні поля для індосаментів мають обмежений розмір.
• При заповненні всіх полів необхідно використовувати алонж.
• Деякі бланки мають позначки для розміщення печаток юридичних осіб.

5. Типові помилки при оформленні індосаменту та їх правові наслідки

5.1. Найбільш поширені помилки:

• Розміщення індосаменту на лицьовій стороні векселя - особливо критично для бланкового індосаменту, який згідно з другим абзацом статті 13 повинен бути написаний виключно на звороті векселя або алонжі.
• Відсутність необхідних підписів - наприклад, відсутність підпису головного бухгалтера юридичної особи, якщо така посада передбачена штатним розписом.
• Неправильне оформлення алонжа - відсутність зазначення, до якого саме векселя відноситься алонж, або ненадійне приєднання до векселя.
• Розрив у послідовності індосаментів - коли наступний індосамент вчиняється не особою, вказаною як індосат у попередньому індосаменті.

5.2. Правові наслідки помилок:

• Для бланкового індосаменту на лицьовій стороні - такий індосамент втрачає силу як бланковий, але може бути визнаний судом як інший вид напису на векселі (наприклад, аваль).
• При відсутності необхідних підписів - індосамент вважається недійсним, права за векселем не переходять до індосата.
• При неналежному оформленні алонжа - можливе визнання недійсними всіх індосаментів, розміщених на ньому.
• При розриві в послідовності індосаментів - згідно зі статтею 16 ЄВЗ, держатель вважається законним, якщо його право ґрунтується на безперервному ряді індосаментів; порушення цієї вимоги може призвести до неможливості здійснення прав за векселем.

6. Практичні рекомендації

6.1. Для індосанта:

• Чітко дотримуйтесь вимог щодо місця розміщення та форми індосаменту.
• Забезпечте наявність усіх необхідних підписів відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
• При використанні алонжа переконайтеся в надійності його приєднання та належному оформленні.
• При вчиненні бланкового індосаменту пам'ятайте про необхідність розміщення його на звороті векселя або алонжі.
• Зберігайте копії векселів з вашими індосаментами для можливого доказування в судовому порядку.

6.2. Для індосата:

• Перевіряйте правильність оформлення індосаменту, за яким ви отримуєте вексель.
• Перевіряйте безперервність ряду індосаментів.
• При отриманні векселя з бланковим індосаментом вирішіть, чи бажаєте ви заповнити бланк (для посилення легітимації) або залишити його як є (для спрощення подальшої передачі).
• При заповненні бланкового індосаменту переконайтеся, що ви маєте право на таке заповнення (тобто ви є законним держателем векселя).

6.3. При використанні алонжа:

• Чітко зазначте, до якого векселя належить алонж (серія, номер, дата, сума).
• Забезпечте надійне приєднання алонжа до векселя.
• По можливості, розмістіть підпис або печатку так, щоб вони частково заходили на вексель і на алонж.
• Нумеруйте алонжі, якщо їх кілька.

Висновок

Стаття 13 Уніфікованого закону встановлює основні формальні вимоги до індосаменту як способу передачі прав за векселем. Дотримання цих вимог є необхідною умовою дійсності індосаменту та забезпечення прав добросовісних набувачів векселя.

В українській практиці особливе значення має точне дотримання вимог щодо підписів уповноважених осіб, належне оформлення алонжів та правильне розміщення індосаментів на спеціальних бланках векселів. Судова практика підтверджує, що формальні порушення при оформленні індосаменту можуть призвести до його недійсності та неможливості здійснення прав за векселем.

Правильне оформлення індосаменту забезпечує безперервність ряду передач векселя та легітимацію кожного наступного держателя, що є основою надійності та ефективності векселя як платіжного інструмента.