Індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.
Якщо індосамент є бланковим, то держатель векселя може:
1. Заповнити бланк або на своє ім'я, або на ім'я будь-якої іншої особи;
2. Реіндосувати вексель через бланковий індосамент або будь-якій іншій особі;
3. Передати вексель третій особі, не заповнюючи бланк і не вчиняючи індосаменту.
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 14 Уніфікованого закону визначає правові наслідки індосаменту та встановлює особливі права держателя векселя, на якому вчинено бланковий індосамент. Ця стаття має фундаментальне значення для розуміння юридичної природи передачі прав за векселем та гнучкості використання векселя з бланковим індосаментом у комерційному обороті.
1. Правовий наслідок індосаменту - перенесення всіх прав за векселем
1.1. Обсяг прав, що переносяться індосаментом
Перший абзац статті 14 встановлює загальний принцип: індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Це означає, що індосат (особа, яка отримує вексель за індосаментом) набуває весь комплекс прав, які належали індосанту, зокрема:
Право на отримання платежу за векселем при настанні строку платежу.
Право вимагати акцепту векселя трасатом (якщо вексель ще не акцептований).
Право на регрес у випадку неакцепту або неплатежу.
Право на подальшу передачу векселя шляхом індосаменту.
Інші права, що випливають з переказного векселя.
Юридичне значення:
Забезпечує повноту переходу прав за векселем.
Створює юридичну рівність всіх законних держателів векселя.
Підкреслює абстрактність вексельного зобов'язання, оскільки індосат отримує самостійне право, незалежне від відносин попередніх держателів.
1.2. Обсяг прав при кількох послідовних індосаментах
У вексельному праві існує принцип, що права кожного наступного індосата не зменшуються і не збільшуються порівняно з правами попереднього держателя (за винятком випадків обмеження оборотності або виключення відповідальності індосанта).
Цей принцип має значення при:
Перевірці обсягу прав при кількох індосаментах.
Визначенні права на регрес до кожного з індосантів.
Встановленні обсягу можливих заперечень проти вимог держателя.
1.3. Застосування в Україні
В українській практиці перенесення всіх прав індосаментом розглядається у взаємозв'язку з принципом "товарності" векселя. Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", векселі можуть видаватися лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Практичний аспект: При індосуванні векселя в Україні рекомендується документально підтверджувати наявність реальних господарських відносин між індосантом та індосатом, щоб уникнути можливих заперечень щодо дійсності індосаменту з точки зору принципу "товарності".
2. Особливі права держателя векселя з бланковим індосаментом
Другий абзац статті 14 встановлює особливі права держателя векселя з бланковим індосаментом, надаючи йому три можливі варіанти дій.
2.1. Право заповнити бланк
Перший варіант - заповнення бланкового індосаменту шляхом зазначення імені або найменування особи, на користь якої вважається здійсненим індосамент. Ця особа може бути:
Сам держатель (тобто він може вписати своє ім'я).
Будь-яка інша особа.
Юридичне значення:
Трансформація бланкового індосаменту в повний (іменний).
Конкретизація особи, яка має право вимоги за векселем.
Створення доказу легітимації держателя.
Практичний аспект: Заповнення бланка власним іменем особливо корисне при необхідності підтвердження права на вексель (наприклад, при судовому стягненні), оскільки полегшує доказування статусу законного держателя.
2.2. Право реіндосувати вексель
Другий варіант - реіндосування векселя. Держатель може:
Вчинити бланковий індосамент (поставити лише свій підпис).
Вчинити повний (іменний) індосамент на користь конкретної особи.
Юридичне значення:
Передача всіх прав за векселем новому держателю.
Виникнення відповідальності індосанта перед наступними держателями (якщо не вчинено безоборотний індосамент).
Створення нової ланки в безперервному ряді індосаментів.
Практичний аспект: При реіндосуванні векселя в Україні необхідно дотримуватися вимог щодо підписів уповноважених осіб, встановлених статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
2.3. Право передати вексель без індосаменту
Третій варіант - передача векселя третій особі без заповнення бланка і без вчинення нового індосаменту. Цей спосіб передачі здійснюється простим врученням векселя.
Юридичне значення:
Новий держатель отримує права на вексель на підставі володіння ним.
Особа, яка передає вексель, не стає індосантом і не несе відповідальності за акцепт і платіж.
Законним держателем вважається особа, яка володіє векселем з бланковим індосаментом.
Практичний аспект: Цей спосіб передачі є найбільш спрощеним, але має певні недоліки:
Відсутність документального підтвердження факту передачі.
Складнощі з відстеженням ланцюга передач.
Ризики втрати або крадіжки.
3. Особливості застосування в Україні
3.1. Співвідношення з принципом "товарності" векселя
Можливість передачі векселя шляхом простого вручення (третій варіант) створює певну колізію з принципом "товарності" векселя в українському законодавстві. Для узгодження цих положень рекомендується:
Оформляти акт приймання-передачі векселя.
Укладати договір, що підтверджує наявність господарських відносин між сторонами.
Документально фіксувати підставу передачі векселя.
3.2. Податкові та облікові аспекти
Різні способи передачі векселя мають різні податкові та облікові наслідки:
При заповненні бланка своїм іменем:
Не виникає підстави для відображення нової операції в бухгалтерському обліку.
Заповнення бланка є технічною дією, що не змінює сутності попередньої операції з отримання векселя.
При реіндосуванні:
Виникає нова господарська операція, яка повинна бути відображена в бухгалтерському обліку.
Можуть виникати податкові наслідки, залежно від характеру базової операції.
При передачі шляхом вручення:
Необхідно документально оформити передачу (акт, накладна, договір).
Операція також повинна бути належним чином відображена в обліку.
3.3. Загальні тенденції судової практики
В українській судовій практиці спостерігаються такі тенденції щодо застосування статті 14 ЄВЗ:
Суди визнають право держателя заповнити бланковий індосамент своїм іменем або іменем іншої особи, але вимагають доказів законного отримання векселя.
При передачі векселя шляхом простого вручення (без індосаменту) суди часто вимагають додаткових доказів правомірності володіння векселем, особливо якщо виникає спір.
У разі порушення безперервності ряду індосаментів (наприклад, коли після бланкового індосаменту з'являються індосаменти осіб, які не вказані як набувачі попередніх індосаментів), суди можуть ставити під сумнів легітимність держателя векселя.
4. Практичні аспекти використання бланкового індосаменту
4.1. Переваги та ризики бланкового індосаменту
Переваги:
Спрощений порядок передачі векселя.
Можливість швидкого оформлення передачі без індосаменту.
Гнучкість у визначенні нового держателя.
Ризики:
Підвищений ризик втрати або крадіжки.
Складнощі з доказуванням законності володіння.
Можливість заповнення бланка неуповноваженою особою.
4.2. Документальне оформлення передачі
Для мінімізації ризиків при використанні різних варіантів передачі векселя з бланковим індосаментом рекомендується:
При заповненні бланка:
Зробити це в присутності особи, яка передає вексель.
Документально зафіксувати факт заповнення (акт, розписка).
Зберігати копію векселя до і після заповнення.
При передачі шляхом вручення:
Оформити акт приймання-передачі векселя.
Зазначити підставу передачі векселя.
По можливості, здійснити передачу в присутності свідків.
5. Практичні рекомендації
5.1. Для держателя векселя з бланковим індосаментом:
Оцініть ризики та переваги різних варіантів використання прав, передбачених статтею 14.
При бажанні посилити свою легітимацію – заповніть бланк своїм іменем.
При передачі векселя третій особі – вирішіть, чи бажаєте ви взяти на себе відповідальність індосанта (через реіндосування) чи ні (через просту передачу).
Забезпечте належне документальне оформлення будь-якого способу передачі.
5.2. Для особи, яка отримує вексель:
Перевірте безперервність ряду індосаментів.
При отриманні векселя з бланковим індосаментом без нового індосаменту, вимагайте документального підтвердження факту передачі.
Оцініть доцільність заповнення бланка своїм іменем для посилення легітимації.
Зберігайте документи, що підтверджують підставу отримання векселя.
5.3. Щодо оформлення вексельних операцій:
Ведіть реєстр операцій з векселями.
Зберігайте копії векселів на всіх етапах їх обігу.
Забезпечте належне відображення операцій в бухгалтерському обліку.
При виникненні спорів будьте готові надати комплекс документів, що підтверджують законність володіння векселем.
Висновок
Стаття 14 Уніфікованого закону має важливе значення для розуміння юридичної природи індосаменту та особливих прав держателя векселя з бланковим індосаментом. Ця стаття підкреслює гнучкість векселя як оборотного інструменту, надаючи держателю можливість обирати найбільш зручний спосіб використання та передачі векселя.
В українській практиці застосування статті 14 має враховувати особливості національного законодавства, зокрема, принцип "товарності" векселя та вимоги щодо документального оформлення господарських операцій. Правильне розуміння і застосування положень цієї статті дозволяє ефективно використовувати вексель як інструмент розрахунків та кредиту в комерційних відносинах.
Текст Статті 14
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 14 Уніфікованого закону визначає правові наслідки індосаменту та встановлює особливі права держателя векселя, на якому вчинено бланковий індосамент. Ця стаття має фундаментальне значення для розуміння юридичної природи передачі прав за векселем та гнучкості використання векселя з бланковим індосаментом у комерційному обороті.
1. Правовий наслідок індосаменту - перенесення всіх прав за векселем
1.1. Обсяг прав, що переносяться індосаментом
Перший абзац статті 14 встановлює загальний принцип: індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя. Це означає, що індосат (особа, яка отримує вексель за індосаментом) набуває весь комплекс прав, які належали індосанту, зокрема:
Юридичне значення:
1.2. Обсяг прав при кількох послідовних індосаментах
У вексельному праві існує принцип, що права кожного наступного індосата не зменшуються і не збільшуються порівняно з правами попереднього держателя (за винятком випадків обмеження оборотності або виключення відповідальності індосанта).
Цей принцип має значення при:
1.3. Застосування в Україні
В українській практиці перенесення всіх прав індосаментом розглядається у взаємозв'язку з принципом "товарності" векселя. Відповідно до статті 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", векселі можуть видаватися лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.
Практичний аспект: При індосуванні векселя в Україні рекомендується документально підтверджувати наявність реальних господарських відносин між індосантом та індосатом, щоб уникнути можливих заперечень щодо дійсності індосаменту з точки зору принципу "товарності".
2. Особливі права держателя векселя з бланковим індосаментом
Другий абзац статті 14 встановлює особливі права держателя векселя з бланковим індосаментом, надаючи йому три можливі варіанти дій.
2.1. Право заповнити бланк
Перший варіант - заповнення бланкового індосаменту шляхом зазначення імені або найменування особи, на користь якої вважається здійсненим індосамент. Ця особа може бути:
Юридичне значення:
Практичний аспект: Заповнення бланка власним іменем особливо корисне при необхідності підтвердження права на вексель (наприклад, при судовому стягненні), оскільки полегшує доказування статусу законного держателя.
2.2. Право реіндосувати вексель
Другий варіант - реіндосування векселя. Держатель може:
Юридичне значення:
Практичний аспект: При реіндосуванні векселя в Україні необхідно дотримуватися вимог щодо підписів уповноважених осіб, встановлених статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні".
2.3. Право передати вексель без індосаменту
Третій варіант - передача векселя третій особі без заповнення бланка і без вчинення нового індосаменту. Цей спосіб передачі здійснюється простим врученням векселя.
Юридичне значення:
Практичний аспект: Цей спосіб передачі є найбільш спрощеним, але має певні недоліки:
3. Особливості застосування в Україні
3.1. Співвідношення з принципом "товарності" векселя
Можливість передачі векселя шляхом простого вручення (третій варіант) створює певну колізію з принципом "товарності" векселя в українському законодавстві. Для узгодження цих положень рекомендується:
3.2. Податкові та облікові аспекти
Різні способи передачі векселя мають різні податкові та облікові наслідки:
При заповненні бланка своїм іменем:
При реіндосуванні:
При передачі шляхом вручення:
3.3. Загальні тенденції судової практики
В українській судовій практиці спостерігаються такі тенденції щодо застосування статті 14 ЄВЗ:
4. Практичні аспекти використання бланкового індосаменту
4.1. Переваги та ризики бланкового індосаменту
Переваги:
Ризики:
4.2. Документальне оформлення передачі
Для мінімізації ризиків при використанні різних варіантів передачі векселя з бланковим індосаментом рекомендується:
При заповненні бланка:
При передачі шляхом вручення:
5. Практичні рекомендації
5.1. Для держателя векселя з бланковим індосаментом:
5.2. Для особи, яка отримує вексель:
5.3. Щодо оформлення вексельних операцій:
Висновок
Стаття 14 Уніфікованого закону має важливе значення для розуміння юридичної природи індосаменту та особливих прав держателя векселя з бланковим індосаментом. Ця стаття підкреслює гнучкість векселя як оборотного інструменту, надаючи держателю можливість обирати найбільш зручний спосіб використання та передачі векселя.
В українській практиці застосування статті 14 має враховувати особливості національного законодавства, зокрема, принцип "товарності" векселя та вимоги щодо документального оформлення господарських операцій. Правильне розуміння і застосування положень цієї статті дозволяє ефективно використовувати вексель як інструмент розрахунків та кредиту в комерційних відносинах.