Оскільки не обумовлено протилежне, індосант відповідає за акцепт і за платіж.
Він може заборонити новий індосамент; у такому разі він не несе відповідальності перед тими особами, на користь яких вексель був після нього індосований.
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 15 Уніфікованого закону є однією з найважливіших у вексельному праві, оскільки вона встановлює базовий принцип відповідальності індосанта і водночас надає можливість модифікувати цю відповідальність. Ця стаття має фундаментальне значення для розуміння гарантійної функції індосаменту, рівня захищеності векселедержателя та можливостей управління ризиками при вексельних операціях.
1. Відповідальність індосанта за акцепт і платіж
1.1. Зміст загального правила про відповідальність
Перший абзац статті 15 встановлює важливий принцип вексельного права: за замовчуванням (якщо не обумовлено протилежне) індосант відповідає як за акцепт, так і за платіж за векселем. Це означає, що:
Відповідальність за акцепт - якщо трасат відмовляється акцептувати вексель, держатель може звернутися з регресною вимогою до індосанта, навіть до настання строку платежу.
Відповідальність за платіж - якщо акцептант (трасат) не здійснює платіж при настанні строку платежу, держатель може вимагати суму векселя від індосанта.
Юридична природа цієї відповідальності:
Солідарна відповідальність з іншими зобов'язаними за векселем особами (ст. 47 ЄВЗ).
Регресний (зворотний) характер - виникає у випадку невиконання зобов'язань основним боржником.
Абстрактна - не залежить від підстави передачі векселя.
Безумовна - не може бути поставлена в залежність від будь-яких умов.
Економічне значення:
Підвищення надійності та ліквідності векселя через множинність зобов'язаних осіб.
Стимулювання обігу векселів шляхом надання додаткових гарантій кожному новому держателю.
Створення "ланцюга відповідальності", що робить вексель привабливим платіжним інструментом.
1.2. Обмеження відповідальності індосанта: безоборотний індосамент
Слова "оскільки не обумовлено протилежне" у першому абзаці статті 15 вказують на можливість обмеження відповідальності індосанта шляхом спеціального застереження. Це реалізується через "безоборотний індосамент".
Поняття безоборотного індосаменту: Безоборотний індосамент - це індосамент із застереженням, яким індосант знімає з себе відповідальність за акцепт та/або платіж за векселем.
Форми безоборотного застереження:
"Без обороту на мене"
"Без регресу"
"Без відповідальності"
"Не відповідаю"
"Sans recours" (у міжнародній практиці)
Варіанти обмеження відповідальності:
Повне зняття відповідальності - застереження знімає відповідальність як за акцепт, так і за платіж.
Часткове зняття відповідальності - застереження знімає відповідальність лише за акцепт або лише за платіж.
Приклад часткового зняття відповідальності: "Без відповідальності за акцепт, але з відповідальністю за платіж"
1.3. Правові наслідки безоборотного індосаменту
Наслідки для індосанта:
Звільнення від регресної відповідальності в межах застереження.
Збереження можливості передачі всіх прав за векселем.
Уникнення ризиків, пов'язаних з неплатоспроможністю акцептанта.
Наслідки для індосата та наступних держателів:
Втрата права регресу до індосанта, який зробив безоборотне застереження.
Збереження прав регресу до інших зобов'язаних осіб.
Зниження загального рівня забезпеченості вексельної вимоги.
Межі дії безоборотного застереження:
Застереження діє лише щодо індосанта, який його зробив.
Воно не звільняє від відповідальності попередніх індосантів.
Воно не перешкоджає передачі векселя далі шляхом індосаменту.
1.4. Техніка оформлення безоборотного індосаменту в Україні
В українській практиці безоборотне застереження включається безпосередньо в текст індосаменту перед підписом індосанта. Важливо, щоб застереження було однозначним і чітким.
Приклади правильного оформлення:
"Платіть наказу ТОВ "Інвест" без обороту на мене [дата] [підпис індосанта]"
"Платіть наказу АТ "Банк" без регресу [дата] [підпис індосанта]"
Особливості для юридичних осіб: Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", індосамент юридичної особи підписується керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена) або уповноваженими особами. Безоборотне застереження має бути включене до тексту індосаменту перед цими підписами.
1.5. Судова практика щодо безоборотного індосаменту
Українські суди у своїй практиці сформували ряд важливих позицій щодо безоборотного індосаменту:
Щодо форми безоборотного застереження: Суди визнають дійсними різні формулювання безоборотного застереження, якщо їх зміст є однозначним і виражає намір індосанта зняти з себе відповідальність.
Щодо моменту включення застереження: Безоборотне застереження повинно бути включене в індосамент при його вчиненні. Додавання такого застереження пізніше (після передачі векселя) не має юридичної сили.
Щодо обсягу безоборотного застереження: Якщо в застереженні не конкретизовано, від якої саме відповідальності звільняється індосант (за акцепт чи за платіж), суди тлумачать це як повне зняття відповідальності.
Щодо доказовості: Тягар доведення наявності безоборотного застереження лежить на індосанті, який стверджує, що він зняв з себе відповідальність.
2. Заборона нового індосаменту
2.1. Сутність і правова природа заборони нового індосаменту
Другий абзац статті 15 встановлює право індосанта заборонити подальшу передачу векселя шляхом нового індосаменту. Це так зване "ректа-застереження індосанта" (на відміну від ректа-застереження трасанта, яке регулюється статтею 11 ЄВЗ).
Юридична природа заборони нового індосаменту:
Обмеження оборотності векселя на рівні індосаменту.
Спосіб контролю індосанта за подальшим обігом векселя.
Механізм обмеження кола осіб, перед якими індосант відповідає.
Формулювання заборони нового індосаменту:
"Без права подальшого індосаменту"
"Лише [індосату], без права передачі"
"Тільки для [індосата]"
2.2. Правові наслідки заборони нового індосаменту
Наслідки для індосата:
Обмеження права на передачу векселя шляхом індосаменту.
Збереження можливості передачі векселя через цесію (відступлення права вимоги).
Отримання повних прав за векселем від індосанта.
Наслідки для індосанта:
Звільнення від відповідальності перед особами, які отримали вексель після заборони.
Обмеження кола потенційних осіб, які можуть пред'явити до нього вимоги.
Збереження відповідальності перед безпосереднім індосатом.
Наслідки для третіх осіб:
Відсутність прямої вимоги до індосанта, який заборонив новий індосамент.
Можливість набуття прав лише через цесію, з усіма її обмеженнями.
Необхідність ретельної перевірки ланцюга передачі векселя.
2.3. Відмінність від ректа-застереження трасанта
Заборона нового індосаменту, встановлена індосантом (ст. 15), відрізняється від ректа-застереження трасанта (ст. 11) за такими параметрами:
Параметр
Заборона індосанта (ст. 15)
Ректа-застереження трасанта (ст. 11)
Хто встановлює
Індосант
Трасант
Місце розміщення
В індосаменті
В тексті векселя
Сфера дії
Після даного індосаменту
З моменту видачі векселя
Вплив на відповідальність
Звільняє індосанта від відповідальності перед наступними держателями
Не впливає на відповідальність трасанта
Можливість передачі
Через цесію (без вексельних наслідків)
Через цесію (без вексельних наслідків)
2.4. Практичне застосування в Україні
В українській діловій практиці заборона нового індосаменту використовується рідше, ніж безоборотне застереження, однак вона може бути корисним інструментом у специфічних ситуаціях:
При передачі векселя конкретному контрагенту - коли індосант зацікавлений у тому, щоб вексель залишався у визначеної особи.
У складних багатосторонніх відносинах - для обмеження кола осіб, які можуть пред'явити вимоги до індосанта.
При передачі векселя з високим ризиком - коли індосант хоче уникнути відповідальності перед невідомими йому особами.
Практичний приклад: Компанія А індосує вексель Банку Б для погашення кредиту. Компанія А включає в індосамент застереження "без права подальшого індосаменту", щоб уникнути відповідальності перед можливими наступними держателями у випадку, якщо Банк Б вирішить передати вексель далі.
3. Комбінація механізмів обмеження відповідальності
3.1. Поєднання безоборотного індосаменту та заборони нового індосаменту
Важливою практичною особливістю статті 15 є можливість комбінувати обидва механізми обмеження відповідальності: безоборотне застереження і заборону нового індосаменту.
Юридичні наслідки такої комбінації:
Повне зняття відповідальності перед безпосереднім індосатом (через безоборотне застереження).
Неможливість подальшої передачі шляхом індосаменту (через заборону нового індосаменту).
Фактичне перетворення векселя в документ з обмеженою оборотністю.
Приклад комбінованого застереження: "Платіть наказу ТОВ "Інвест" без обороту на мене і без права подальшого індосаменту [дата] [підпис індосанта]"
3.2. Практичне значення комбінації застережень
Комбінація обох застережень може бути корисною в ситуаціях, коли індосант:
Хоче повністю виключити будь-яку свою відповідальність за векселем.
Бажає обмежити коло осіб, які потенційно можуть стати держателями векселя.
Прагне знизити ризики, пов'язані з подальшим обігом векселя.
Податкові та облікові аспекти: У бухгалтерському обліку комбінація цих застережень дозволяє чітко зафіксувати припинення потенційних зобов'язань індосанта, що може мати значення для формування резервів та оцінки ризиків.
4. Взаємозв'язок з іншими статтями ЄВЗ
Стаття 15 тісно пов'язана з іншими статтями Уніфікованого закону:
Зв'язок зі статтею 11 (ректа-застереження трасанта): Як зазначалося вище, заборона нового індосаменту індосантом (ст. 15) функціонально схожа на ректа-застереження трасанта (ст. 11), але має інший суб'єкт, сферу дії та правові наслідки.
Зв'язок зі статтею 12 (безумовність індосаменту): Стаття 12 встановлює, що індосамент повинен бути безумовним, і будь-яка обмежуюча умова вважається ненаписаною. Важливо розуміти, що безоборотне застереження та заборона нового індосаменту не є "умовами" в розумінні статті 12, а є спеціально передбаченими законом механізмами модифікації відповідальності та оборотності.
Зв'язок зі статтею 14 (права держателя): Стаття 14 встановлює, що індосамент переносить всі права, що випливають з векселя. Заборона нового індосаменту є винятком з цього правила, оскільки обмежує право індосата на подальшу передачу векселя шляхом індосаменту.
Зв'язок зі статтею 47 (солідарна відповідальність): Стаття 47 встановлює принцип солідарної відповідальності всіх осіб, які поставили підписи на векселі. Безоборотне застереження є винятком з цього принципу, оскільки виключає відповідальність індосанта.
5. Судова практика в Україні
5.1. Загальні тенденції
Аналіз судової практики в Україні щодо застосування статті 15 ЄВЗ дозволяє виділити такі основні тенденції:
Щодо безоборотного індосаменту:
Суди визнають юридичну силу безоборотного застереження, якщо воно було включене в індосамент при його вчиненні.
Суди враховують безоборотне застереження при визначенні кола солідарних боржників за вексельним зобов'язанням.
Тягар доказування наявності безоборотного застереження покладається на особу, яка посилається на нього.
Щодо заборони нового індосаменту:
Суди підтверджують право індосанта заборонити новий індосамент.
У разі порушення такої заборони (здійснення нового індосаменту всупереч забороні), суди визнають відсутність відповідальності індосанта перед особами, які отримали вексель після заборони.
Суди розмежовують наслідки заборони нового індосаменту індосантом (ст. 15) та ректа-застереження трасанта (ст. 11).
5.2. Ключові судові рішення
У ряді судових рішень Верховного Суду України сформовано важливі правові позиції щодо статті 15 ЄВЗ:
Щодо форми безоборотного застереження - суди визнають різні формулювання, якщо вони однозначно виражають намір індосанта зняти з себе відповідальність.
Щодо часткового зняття відповідальності - суди визнають можливість індосанта зняти з себе відповідальність лише за акцепт або лише за платіж, якщо це чітко зазначено в застереженні.
Щодо моменту включення застереження - застереження повинно бути включене в індосамент при його вчиненні; додавання застереження пізніше не має юридичної сили.
Щодо тлумачення застереження - у разі неоднозначності застереження суди тлумачать його з урахуванням загальних принципів вексельного права та фактичних обставин справи.
6. Практичні рекомендації
6.1. Для індосанта:
При бажанні зняти з себе відповідальність:
Використовуйте чітке та однозначне формулювання: "без обороту на мене".
Включайте застереження безпосередньо в текст індосаменту перед підписом.
Якщо бажаєте зняти відповідальність лише за акцепт, прямо вказуйте це.
Зберігайте копію векселя з вашим безоборотним індосаментом.
При бажанні заборонити новий індосамент:
Використовуйте чітке формулювання: "без права подальшого індосаменту".
Пам'ятайте, що заборона нового індосаменту не перешкоджає передачі векселя через цесію.
При потребі повного контролю за обігом краще використовувати комбінацію обох застережень.
Загальні рекомендації:
Усвідомлюйте, що зняття відповідальності може негативно вплинути на ліквідність векселя.
Враховуйте репутаційні ризики частого використання безоборотних індосаментів.
Документально фіксуйте підставу передачі векселя для можливого доказування в суді.
6.2. Для індосата:
При отриманні векселя з безоборотним індосаментом:
Усвідомлюйте, що ви не зможете пред'явити вимогу до індосанта у разі неплатежу.
Оцінюйте платоспроможність акцептанта та інших зобов'язаних осіб.
Можливо, варто вимагати додаткового забезпечення або дисконту.
При отриманні векселя із забороною нового індосаменту:
Пам'ятайте, що ви не зможете передати вексель шляхом індосаменту.
У разі необхідності передачі векселя використовуйте цесію.
Враховуйте, що обмеження оборотності знижує ліквідність векселя.
Загальні рекомендації:
Перевіряйте наявність всіх необхідних підписів на індосаменті.
Аналізуйте весь ланцюг індосаментів для визначення кола зобов'язаних осіб.
Зберігайте документи, що підтверджують підставу отримання векселя.
7. Економічні аспекти застосування статті 15
7.1. Вплив на ліквідність векселя
Безоборотний індосамент знижує ліквідність векселя, оскільки зменшує число зобов'язаних осіб і рівень забезпечення вексельної вимоги.
Заборона нового індосаменту значно обмежує оборотність векселя, перетворюючи його фактично на іменний цінний папір щодо певного індосата.
Комбінація обох застережень максимально знижує ліквідність векселя, істотно обмежуючи можливості його використання в комерційному обороті.
7.2. Вплив на вартість векселя
Застосування механізмів статті 15 зазвичай призводить до зниження ринкової вартості векселя:
Безоборотний індосамент може призвести до збільшення дисконту при подальшій передачі векселя.
Заборона нового індосаменту ще більше знижує привабливість векселя для потенційних набувачів.
Комбінація застережень може призвести до істотного знецінення векселя на вторинному ринку.
7.3. Стратегічне використання в комерційних відносинах
Незважаючи на зазначені обмеження, механізми статті 15 можуть бути стратегічно використані для:
Оптимізації ризиків у вексельних операціях.
Структурування складних комерційних відносин.
Управління вексельним портфелем компанії.
Захисту інтересів індосанта в умовах економічної нестабільності.
Висновок
Стаття 15 Уніфікованого закону надає індосанту важливі механізми управління своїми ризиками та відповідальністю при передачі векселя. Базовий принцип відповідальності індосанта за акцепт і платіж забезпечує надійність векселя як платіжного інструменту, а можливості модифікації цієї відповідальності через безоборотне застереження та заборону нового індосаменту надають необхідну гнучкість для комерційного використання векселя в різних економічних умовах.
В українській практиці ці механізми слід застосовувати з урахуванням особливостей національного законодавства, сформованої судової практики та специфіки ділового обороту. Правильне розуміння та використання статті 15 дозволяє учасникам вексельних відносин ефективно розподіляти ризики, оптимізувати структуру своїх зобов'язань та максимально використовувати переваги векселя як гнучкого фінансового інструменту.
Текст Статті 15
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 15 Уніфікованого закону є однією з найважливіших у вексельному праві, оскільки вона встановлює базовий принцип відповідальності індосанта і водночас надає можливість модифікувати цю відповідальність. Ця стаття має фундаментальне значення для розуміння гарантійної функції індосаменту, рівня захищеності векселедержателя та можливостей управління ризиками при вексельних операціях.
1. Відповідальність індосанта за акцепт і платіж
1.1. Зміст загального правила про відповідальність
Перший абзац статті 15 встановлює важливий принцип вексельного права: за замовчуванням (якщо не обумовлено протилежне) індосант відповідає як за акцепт, так і за платіж за векселем. Це означає, що:
Юридична природа цієї відповідальності:
Економічне значення:
1.2. Обмеження відповідальності індосанта: безоборотний індосамент
Слова "оскільки не обумовлено протилежне" у першому абзаці статті 15 вказують на можливість обмеження відповідальності індосанта шляхом спеціального застереження. Це реалізується через "безоборотний індосамент".
Поняття безоборотного індосаменту: Безоборотний індосамент - це індосамент із застереженням, яким індосант знімає з себе відповідальність за акцепт та/або платіж за векселем.
Форми безоборотного застереження:
Варіанти обмеження відповідальності:
Приклад часткового зняття відповідальності: "Без відповідальності за акцепт, але з відповідальністю за платіж"
1.3. Правові наслідки безоборотного індосаменту
Наслідки для індосанта:
Наслідки для індосата та наступних держателів:
Межі дії безоборотного застереження:
1.4. Техніка оформлення безоборотного індосаменту в Україні
В українській практиці безоборотне застереження включається безпосередньо в текст індосаменту перед підписом індосанта. Важливо, щоб застереження було однозначним і чітким.
Приклади правильного оформлення:
Особливості для юридичних осіб: Згідно зі статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", індосамент юридичної особи підписується керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена) або уповноваженими особами. Безоборотне застереження має бути включене до тексту індосаменту перед цими підписами.
1.5. Судова практика щодо безоборотного індосаменту
Українські суди у своїй практиці сформували ряд важливих позицій щодо безоборотного індосаменту:
2. Заборона нового індосаменту
2.1. Сутність і правова природа заборони нового індосаменту
Другий абзац статті 15 встановлює право індосанта заборонити подальшу передачу векселя шляхом нового індосаменту. Це так зване "ректа-застереження індосанта" (на відміну від ректа-застереження трасанта, яке регулюється статтею 11 ЄВЗ).
Юридична природа заборони нового індосаменту:
Формулювання заборони нового індосаменту:
2.2. Правові наслідки заборони нового індосаменту
Наслідки для індосата:
Наслідки для індосанта:
Наслідки для третіх осіб:
2.3. Відмінність від ректа-застереження трасанта
Заборона нового індосаменту, встановлена індосантом (ст. 15), відрізняється від ректа-застереження трасанта (ст. 11) за такими параметрами:
2.4. Практичне застосування в Україні
В українській діловій практиці заборона нового індосаменту використовується рідше, ніж безоборотне застереження, однак вона може бути корисним інструментом у специфічних ситуаціях:
Практичний приклад: Компанія А індосує вексель Банку Б для погашення кредиту. Компанія А включає в індосамент застереження "без права подальшого індосаменту", щоб уникнути відповідальності перед можливими наступними держателями у випадку, якщо Банк Б вирішить передати вексель далі.
3. Комбінація механізмів обмеження відповідальності
3.1. Поєднання безоборотного індосаменту та заборони нового індосаменту
Важливою практичною особливістю статті 15 є можливість комбінувати обидва механізми обмеження відповідальності: безоборотне застереження і заборону нового індосаменту.
Юридичні наслідки такої комбінації:
Приклад комбінованого застереження: "Платіть наказу ТОВ "Інвест" без обороту на мене і без права подальшого індосаменту [дата] [підпис індосанта]"
3.2. Практичне значення комбінації застережень
Комбінація обох застережень може бути корисною в ситуаціях, коли індосант:
Податкові та облікові аспекти: У бухгалтерському обліку комбінація цих застережень дозволяє чітко зафіксувати припинення потенційних зобов'язань індосанта, що може мати значення для формування резервів та оцінки ризиків.
4. Взаємозв'язок з іншими статтями ЄВЗ
Стаття 15 тісно пов'язана з іншими статтями Уніфікованого закону:
5. Судова практика в Україні
5.1. Загальні тенденції
Аналіз судової практики в Україні щодо застосування статті 15 ЄВЗ дозволяє виділити такі основні тенденції:
Щодо безоборотного індосаменту:
Щодо заборони нового індосаменту:
5.2. Ключові судові рішення
У ряді судових рішень Верховного Суду України сформовано важливі правові позиції щодо статті 15 ЄВЗ:
6. Практичні рекомендації
6.1. Для індосанта:
При бажанні зняти з себе відповідальність:
При бажанні заборонити новий індосамент:
Загальні рекомендації:
6.2. Для індосата:
При отриманні векселя з безоборотним індосаментом:
При отриманні векселя із забороною нового індосаменту:
Загальні рекомендації:
7. Економічні аспекти застосування статті 15
7.1. Вплив на ліквідність векселя
Безоборотний індосамент знижує ліквідність векселя, оскільки зменшує число зобов'язаних осіб і рівень забезпечення вексельної вимоги.
Заборона нового індосаменту значно обмежує оборотність векселя, перетворюючи його фактично на іменний цінний папір щодо певного індосата.
Комбінація обох застережень максимально знижує ліквідність векселя, істотно обмежуючи можливості його використання в комерційному обороті.
7.2. Вплив на вартість векселя
Застосування механізмів статті 15 зазвичай призводить до зниження ринкової вартості векселя:
7.3. Стратегічне використання в комерційних відносинах
Незважаючи на зазначені обмеження, механізми статті 15 можуть бути стратегічно використані для:
Висновок
Стаття 15 Уніфікованого закону надає індосанту важливі механізми управління своїми ризиками та відповідальністю при передачі векселя. Базовий принцип відповідальності індосанта за акцепт і платіж забезпечує надійність векселя як платіжного інструменту, а можливості модифікації цієї відповідальності через безоборотне застереження та заборону нового індосаменту надають необхідну гнучкість для комерційного використання векселя в різних економічних умовах.
В українській практиці ці механізми слід застосовувати з урахуванням особливостей національного законодавства, сформованої судової практики та специфіки ділового обороту. Правильне розуміння та використання статті 15 дозволяє учасникам вексельних відносин ефективно розподіляти ризики, оптимізувати структуру своїх зобов'язань та максимально використовувати переваги векселя як гнучкого фінансового інструменту.