Науково-практичний коментар:

Стаття 27 Уніфікованого закону регулює важливий практичний аспект акцепту переказного векселя – визначення або уточнення місця платежу при акцепті. Ця стаття забезпечує необхідну гнучкість щодо організації фактичного здійснення платежу, одночасно зберігаючи основні параметри вексельного зобов'язання.

Загальна характеристика та значення

На відміну від статті 26, яка загалом забороняє будь-які модифікації змісту векселя при акцепті (крім обмеження суми), стаття 27 встановлює два спеціальні випадки, коли трасат може внести певні уточнення щодо місця платежу. Ці уточнення не вважаються зміною змісту векселя, а розглядаються як допустимі конкретизації умов здійснення платежу.

Це положення має велике практичне значення, оскільки дозволяє адаптувати умови платежу до операційних та організаційних потреб трасата, одночасно зберігаючи юридичну силу векселя та захищаючи інтереси держателя.

Аналіз першого абзацу: доміциляція векселя при акцепті

Перший абзац статті 27 регулює ситуацію, коли:

• Трасант зазначив у переказному векселі місце платежу, відмінне від місця проживання трасата.
• При цьому трасант не вказав третьої особи, за адресою якої повинен бути здійснений платіж.

У такому випадку трасат має право при акцепті вказати третю особу, за адресою якої буде здійснюватися платіж. Ця третя особа (доміциліат) діятиме як платіжний агент трасата. Вона не бере на себе зобов'язання щодо оплати векселя, а лише здійснює технічну функцію – проводить платіж від імені та за рахунок трасата.

Якщо трасат не скористався цим правом і не вказав третю особу, закон встановлює презумпцію: акцептант (трасат) зобов'язався особисто здійснити платіж у зазначеному місці платежу.

Приклад

Трасант виставив вексель на компанію "Альфа" (трасата), що знаходиться у Львові, але місцем платежу вказав Київ, не зазначивши при цьому, де саме в Києві має бути здійснений платіж.

При акцепті компанія "Альфа" має три варіанти:

1. Вказати банк або іншу особу в Києві, через яку буде здійснюватися платіж (наприклад, "Оплата через Банк "Київський" за адресою вул. Хрещатик, 1").
2. Не вказувати таку особу, і тоді вважатиметься, що компанія "Альфа" зобов'язалася особисто здійснити платіж у Києві.
3. Відмовитися від акцепту, якщо умова про місце платежу неприйнятна.

Аналіз другого абзацу: уточнення адреси платежу

Другий абзац статті 27 регулює іншу ситуацію – коли вексель підлягає оплаті за місцем проживання (місцезнаходженням) трасата. У цьому випадку трасат може при акцепті уточнити конкретну адресу в межах того ж місця, де буде здійснено платіж.

Така конкретизація не змінює місця платежу, а лише уточнює адресу в рамках того ж населеного пункту. Це особливо важливо для великих міст або для компаній з кількома офісами.

Приклад

Трасант виставив вексель на компанію "Бета" (трасата), що знаходиться в Одесі, і вказав місцем платежу Одесу.

При акцепті компанія "Бета" може уточнити: "Платіж буде здійснено за адресою: м. Одеса, вул. Дерибасівська, 10, фінансовий відділ, 3-й поверх".

Практичне значення та юридичні наслідки

Положення статті 27 мають важливе практичне значення:

Операційна гнучкість для трасата:

• Можливість організувати платіж через банк або іншу установу, яка спеціалізується на розрахунках.
• Можливість визначити конкретний підрозділ або офіс, який буде здійснювати платіж.
• Уникнення необхідності фізичної присутності в іншому місті для здійснення платежу.

Юридичні наслідки для держателя:

• Обов'язок пред'явити вексель для платежу за конкретною адресою, вказаною акцептантом.
• При неотриманні платежу - необхідність здійснення протесту саме в місці платежу, зазначеному при акцепті.

Юридичні наслідки для акцептанта:

• Збереження повної відповідальності за здійснення платежу.
• Неможливість посилатися на невиконання зобов'язань доміциліатом (третьою особою) як підставу для звільнення від відповідальності.

Відмінність від доміциляції при видачі векселя

Важливо розрізняти доміциляцію векселя при його видачі (стаття 4 Уніфікованого закону) і доміциляцію при акцепті (стаття 27):

Доміциляція при видачі (стаття 4):

• Здійснюється трасантом при складанні векселя.
• Може стосуватися будь-якого місця, незалежно від місцезнаходження трасата.
• Є частиною початкових умов векселя.

Доміциляція при акцепті (стаття 27):

• Здійснюється трасатом при акцепті.
• Можлива лише у випадку, коли трасант вже вказав місце платежу, відмінне від місцезнаходження трасата, але не призначив доміциліата.
• Є уточненням умов здійснення платежу, а не зміною змісту векселя.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 27 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо визначення місця платежу при акцепті. Відповідно до статті 1 цього Закону, Уніфікований закон є частиною українського законодавства про обіг векселів.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 27 тісно пов'язана з:

• Статтею 1 – яка встановлює, що зазначення місця платежу є обов'язковим реквізитом переказного векселя.
• Статтею 2 – яка передбачає, що при відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу.
• Статтею 4 – яка встановлює, що переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в місцевості, іншій ніж місце проживання трасата.
• Статтею 26 – яка забороняє будь-які зміни змісту векселя при акцепті, крім обмеження суми (стаття 27 встановлює спеціальні винятки з цього правила).
• Статтею 38 – яка регулює порядок пред'явлення векселя до платежу.

Практичні рекомендації

На основі статті 27 можна сформулювати наступні практичні рекомендації:

Для трасатів (потенційних акцептантів):

• При акцепті векселя, який підлягає оплаті в іншому місті, доцільно вказати банк або іншу фінансову установу як доміциліата.
• При акцепті векселя, який підлягає оплаті за місцем знаходження трасата, доцільно уточнити конкретну адресу платежу, особливо якщо компанія має кілька офісів.

Для держателів векселя:

• При прийнятті акцептованого векселя необхідно звертати увагу на можливі вказівки щодо місця платежу, внесені трасатом при акцепті.
• При пред'явленні векселя до платежу необхідно звертатися саме за вказаною в акцепті адресою.
• У разі неплатежу протест має бути здійснений саме за місцем платежу, зазначеним в акцепті.

Для банків та фінансових установ:

• При дисконтуванні акцептованих векселів необхідно перевіряти наявність вказівок щодо місця платежу в акцепті.
• При виконанні функцій доміциліата необхідно мати чіткі інструкції від акцептанта щодо умов здійснення платежу.

Висновки

Стаття 27 Уніфікованого закону забезпечує баланс між потребою у формалізованості вексельних зобов'язань та практичною необхідністю гнучкості при організації платежу. Вона дозволяє трасату раціонально організувати процес здійснення платежу, не змінюючи при цьому суті вексельного зобов'язання.

Ця стаття є важливим елементом правового режиму акцепту, який, з одного боку, обмежує можливості трасата щодо модифікації умов векселя (стаття 26), а з іншого – надає йому необхідну гнучкість у питаннях організації платежу (стаття 27).

В українській правовій системі положення статті 27 застосовуються в повному обсязі та мають важливе значення для ефективного використання переказних векселів у господарській діяльності, особливо у випадках, коли місце платежу відрізняється від місцезнаходження трасата.