Науково-практичний коментар:

Стаття 39 Уніфікованого закону регулює важливі аспекти процедури платежу за переказним векселем, зокрема права трасата (платника) при здійсненні платежу та обов'язки держателя щодо прийняття часткового платежу. Ця норма спрямована на забезпечення балансу інтересів сторін та належного документування виконання вексельного зобов'язання.

Права трасата при повному платежі

Перший абзац статті 39 встановлює право трасата, який здійснює повний платіж за векселем, вимагати від держателя:

• Вручення переказного векселя: Трасат має право отримати оригінал векселя після здійснення платежу. Це важливо, оскільки вексель є борговим документом, і його повернення платнику свідчить про припинення зобов'язання.
• Розписку держателя про одержання платежу: Трасат має право отримати від держателя розписку, що підтверджує факт отримання платежу. Ця розписка може бути зроблена як на самому векселі, так і на окремому документі.

Юридичне значення цих прав:

• Захист інтересів платника: Повернення векселя та отримання розписки запобігає можливості повторного пред'явлення векселя до платежу.
• Доказова база: Ці документи є важливими доказами належного виконання зобов'язання платником.
• Припинення обігу векселя: Вручення векселя платнику після оплати фактично припиняє його подальший обіг як цінного паперу.

Обов'язок держателя прийняти частковий платіж

Другий абзац статті 39 встановлює важливий обов'язок держателя: він не може відмовитися від прийняття часткового платежу. Це положення має такі аспекти:

• Захист інтересів платника: Дозволяє платнику частково виконати своє зобов'язання, якщо він не має можливості здійснити повний платіж негайно.
• Зменшення збитків держателя: Отримання часткового платежу зменшує суму боргу та потенційні збитки держателя.
• Збереження права регресу: Прийняття часткового платежу не позбавляє держателя права регресу щодо неоплаченої частини суми (стаття 50 Уніфікованого закону).

Це положення відрізняється від загальних правил цивільного права, де кредитор зазвичай має право відмовитися від прийняття часткового виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Права трасата при частковому платежі

Третій абзац статті 39 визначає права трасата у випадку здійснення часткового платежу:

• Вимога про відмітку на векселі: Трасат має право вимагати, щоб на самому векселі була зроблена відмітка про здійснення часткового платежу (із зазначенням суми та дати).
• Вимога про видачу розписки: Трасат має право вимагати від держателя видачі розписки, що підтверджує факт отримання часткового платежу.

Юридичне значення цих прав:

• Захист інтересів платника: Відмітка на векселі та розписка запобігають можливості повторного стягнення вже сплаченої частини суми.
• Доказова база: Ці документи є важливими доказами часткового виконання зобов'язання.
• Інформування наступних держателів: Відмітка на векселі інформує наступних держателів про те, що частина суми вже сплачена.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 39 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо прав трасата при платежі або обов'язку держателя прийняти частковий платіж. Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.

Важливо зазначити, що відповідно до статті 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Це означає, що розписка про одержання платежу та відмітка про частковий платіж мають узгоджуватися з документами, що підтверджують безготівкове перерахування коштів.

Практичне значення статті 39

Стаття 39 має важливе практичне значення для всіх учасників вексельного обігу:

Для платників (трасатів/акцептантів):

• Чітке розуміння своїх прав при здійсненні повного або часткового платежу.
• Можливість вимагати повернення векселя та розписку для підтвердження виконання зобов'язання.
• Право на відмітку про частковий платіж на векселі.

Для держателів векселя:

• Обов'язок прийняти частковий платіж, якщо він пропонується.
• Обов'язок видати розписку та зробити відмітку на векселі при частковому платежі.
• Обов'язок повернути вексель при повному платежі.

Для банків та фінансових установ:

• Необхідність дотримання процедур, встановлених статтею 39, при здійсненні платежів за векселями.
• Важливість належного документування часткових платежів.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 39 тісно пов'язана з:

• Статтею 38 – яка встановлює строки пред'явлення векселя до платежу.
• Статтею 50 – яка регулює права особи, яка здійснила платіж за векселем, зокрема право вимагати вручення векселя з розпискою.
• Статтею 51 – яка регулює право регресу після часткового акцепту (і, за аналогією, після часткового платежу).

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 39 Уніфікованого закону встановлює важливі процедурні правила, що регулюють процес платежу за переказним векселем. Ці правила спрямовані на забезпечення балансу інтересів платника та держателя, а також на належне документування виконання вексельних зобов'язань.

Для ефективного застосування положень статті 39 рекомендується:

• Платникам: Завжди вимагати повернення оригіналу векселя при повному платежі та розписку про одержання платежу. При частковому платежі – вимагати відмітки на векселі та окремої розписки.
• Держателям: Бути готовими прийняти частковий платіж та належним чином оформити його отримання. При повному платежі – повернути вексель платнику.
• Всім учасникам: Забезпечувати належне документальне оформлення всіх операцій, пов'язаних з платежем за векселем, особливо в умовах безготівкових розрахунків, що діють в Україні.

Дотримання правил, встановлених статтею 39, є необхідною умовою для належного припинення вексельних зобов'язань та уникнення можливих спорів у майбутньому.