Переказний вексель може підлягати оплаті за місцем проживання третьої особи або в тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата, або в будь-якій іншій місцевості.
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 4 Уніфікованого закону регулює питання визначення місця платежу за переказним векселем. Ця стаття надає значну гнучкість у встановленні місця платежу, що має важливе практичне значення для комерційних відносин. Місце платежу є одним із обов'язкових реквізитів переказного векселя (п. 5 ст. 1 ЄВЗ), але стаття 4 розширює можливості його визначення, дозволяючи обрати найбільш зручний варіант для учасників вексельних відносин.
Аналіз положень статті
Стаття передбачає три можливі варіанти визначення місця платежу за переказним векселем:
1. За місцем проживання третьої особи
Переказний вексель може підлягати оплаті за адресою третьої особи, тобто особи, яка не є ні трасатом, ні трасантом, ні ремітентом.
Юридичне значення: Така третя особа, зазначена як місце платежу, називається "доміциліатом". Вона виконує функцію платіжного агента трасата, але не бере на себе вексельного зобов'язання.
Застосування в Україні: Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Відповідно, доміциліатом на практиці найчастіше виступає банківська установа.
Практичний приклад: Компанія А (трасант) видає переказний вексель на Компанію Б (трасат), але як місце платежу вказує АТ "Банк В" як доміциліата, де Компанія Б має розрахунковий рахунок. Це спрощує процедуру платежу та його контролю.
2. В тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата
Переказний вексель може підлягати оплаті в тому ж населеному пункті, де знаходиться трасат, але за іншою адресою.
Юридичне значення: Цей варіант дозволяє вказати конкретну адресу для здійснення платежу, відмінну від юридичної адреси трасата, але в тій же місцевості.
Застосування в Україні: З урахуванням безготівкової форми платежу, на практиці це означає можливість вказати будь-яку банківську установу в тому ж населеному пункті, де зареєстрований трасат.
Практичний приклад: Компанія-трасат зареєстрована в Києві за адресою вул. Хрещатик, але має розрахунковий рахунок у банку за адресою вул. Грушевського в тому ж місті. У векселі як місце платежу можна вказати адресу банку.
3. В будь-якій іншій місцевості
Переказний вексель може підлягати оплаті в будь-якому іншому місці, не пов'язаному з місцем знаходження трасата.
Юридичне значення: Цей варіант надає максимальну гнучкість у визначенні місця платежу, що особливо важливо для міжнародних комерційних відносин.
Застосування в Україні: При використанні цієї можливості необхідно враховувати вимоги валютного законодавства України та правила здійснення міжнародних розрахунків.
Практичний приклад: Український експортер видає переказний вексель на іноземного імпортера, але як місце платежу вказує український банк, що спрощує отримання платежу та уникнення валютних ризиків.
Особливості застосування в Україні
1. Безготівкова форма платежу
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Це означає, що незалежно від варіанту визначення місця платежу, фактично він буде здійснюватись через банківську систему.
Практичний аспект: У векселі доцільно вказувати не лише адресу, але й банківські реквізити для здійснення платежу, щоб уникнути непорозумінь при виконанні вексельного зобов'язання.
2. Функція розрахункових палат
Відповідно до статті 7 Закону України "Про обіг векселів в Україні", установи банків та органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконують функції розрахункових палат згідно із статтею 38 Уніфікованого закону.
Практичний аспект: Якщо місцем платежу вказано банківську установу, то пред'явлення векселя в цю установу є рівнозначним пред'явленню для платежу (ч. 2 ст. 38 ЄВЗ).
3. Валютні обмеження
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про обіг векселів в Україні", резиденти можуть видавати та індосувати векселі в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами відповідно до валютного законодавства України.
Практичний аспект: При визначенні місця платежу за кордоном необхідно враховувати вимоги валютного законодавства України щодо розрахунків з нерезидентами.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
1. Стаття 2 (презумпція місця платежу)
Згідно зі статтею 2 ЄВЗ, при відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасата. Стаття 4 розширює цю презумпцію, дозволяючи явно вказати інше місце платежу.
2. Стаття 27 (доміциляція векселя)
Стаття 27 ЄВЗ доповнює статтю 4, встановлюючи, що якщо трасант зазначив у переказному векселі місце платежу, відмінне від місця проживання трасата, не вказавши третьої особи, у якої повинен бути здійснений платіж, то трасат може вказати таку особу в момент акцепту.
3. Стаття 44 (місце протесту)
Вибір місця платежу згідно зі статтею 4 має важливе значення для визначення місця здійснення протесту в разі неплатежу, оскільки протест має бути здійснений за місцем платежу.
Практичні рекомендації
Вибір банку як місця платежу: Найбільш практичним в українських реаліях є вказання банківської установи як місця платежу, що відповідає вимозі безготівкової форми платежу і спрощує процедуру отримання коштів.
Деталізація місця платежу: Рекомендується максимально детально вказувати місце платежу, включаючи повну адресу та, за можливості, банківські реквізити (номер рахунку, МФО банку тощо).
Врахування юрисдикційних аспектів: При виборі місця платежу варто враховувати юрисдикцію для можливого судового розгляду у разі невиконання вексельного зобов'язання.
Домовленість з доміциліатом: Якщо місцем платежу вказується третя особа (доміциліат), доцільно заздалегідь отримати її згоду на виконання цих функцій.
При міжнародних розрахунках: При здійсненні зовнішньоекономічних операцій доцільно вказувати як місце платежу українську банківську установу, що спростить отримання платежу і контроль за дотриманням валютного законодавства.
Висновок
Стаття 4 Уніфікованого закону надає значну гнучкість у визначенні місця платежу за переказним векселем, що дозволяє адаптувати цей інструмент до різноманітних комерційних потреб. В українських умовах, з урахуванням вимоги безготівкового розрахунку за векселями, найбільш практичним є визначення банківської установи як місця платежу.
Правильний вибір місця платежу має важливе юридичне значення для визначення місця здійснення протесту, юрисдикції для можливих судових спорів та ефективності платіжного процесу. При виборі місця платежу необхідно враховувати як загальні положення вексельного права, так і специфічні вимоги українського законодавства щодо форми платежу та валютного регулювання.
Текст Статті 4
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 4 Уніфікованого закону регулює питання визначення місця платежу за переказним векселем. Ця стаття надає значну гнучкість у встановленні місця платежу, що має важливе практичне значення для комерційних відносин. Місце платежу є одним із обов'язкових реквізитів переказного векселя (п. 5 ст. 1 ЄВЗ), але стаття 4 розширює можливості його визначення, дозволяючи обрати найбільш зручний варіант для учасників вексельних відносин.
Аналіз положень статті
Стаття передбачає три можливі варіанти визначення місця платежу за переказним векселем:
1. За місцем проживання третьої особи
Переказний вексель може підлягати оплаті за адресою третьої особи, тобто особи, яка не є ні трасатом, ні трасантом, ні ремітентом.
Юридичне значення: Така третя особа, зазначена як місце платежу, називається "доміциліатом". Вона виконує функцію платіжного агента трасата, але не бере на себе вексельного зобов'язання.
Застосування в Україні: Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Відповідно, доміциліатом на практиці найчастіше виступає банківська установа.
Практичний приклад: Компанія А (трасант) видає переказний вексель на Компанію Б (трасат), але як місце платежу вказує АТ "Банк В" як доміциліата, де Компанія Б має розрахунковий рахунок. Це спрощує процедуру платежу та його контролю.
2. В тій самій місцевості, де знаходиться місце проживання трасата
Переказний вексель може підлягати оплаті в тому ж населеному пункті, де знаходиться трасат, але за іншою адресою.
Юридичне значення: Цей варіант дозволяє вказати конкретну адресу для здійснення платежу, відмінну від юридичної адреси трасата, але в тій же місцевості.
Застосування в Україні: З урахуванням безготівкової форми платежу, на практиці це означає можливість вказати будь-яку банківську установу в тому ж населеному пункті, де зареєстрований трасат.
Практичний приклад: Компанія-трасат зареєстрована в Києві за адресою вул. Хрещатик, але має розрахунковий рахунок у банку за адресою вул. Грушевського в тому ж місті. У векселі як місце платежу можна вказати адресу банку.
3. В будь-якій іншій місцевості
Переказний вексель може підлягати оплаті в будь-якому іншому місці, не пов'язаному з місцем знаходження трасата.
Юридичне значення: Цей варіант надає максимальну гнучкість у визначенні місця платежу, що особливо важливо для міжнародних комерційних відносин.
Застосування в Україні: При використанні цієї можливості необхідно враховувати вимоги валютного законодавства України та правила здійснення міжнародних розрахунків.
Практичний приклад: Український експортер видає переказний вексель на іноземного імпортера, але як місце платежу вказує український банк, що спрощує отримання платежу та уникнення валютних ризиків.
Особливості застосування в Україні
1. Безготівкова форма платежу
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про обіг векселів в Україні", платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі. Це означає, що незалежно від варіанту визначення місця платежу, фактично він буде здійснюватись через банківську систему.
Практичний аспект: У векселі доцільно вказувати не лише адресу, але й банківські реквізити для здійснення платежу, щоб уникнути непорозумінь при виконанні вексельного зобов'язання.
2. Функція розрахункових палат
Відповідно до статті 7 Закону України "Про обіг векселів в Україні", установи банків та органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, виконують функції розрахункових палат згідно із статтею 38 Уніфікованого закону.
Практичний аспект: Якщо місцем платежу вказано банківську установу, то пред'явлення векселя в цю установу є рівнозначним пред'явленню для платежу (ч. 2 ст. 38 ЄВЗ).
3. Валютні обмеження
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про обіг векселів в Україні", резиденти можуть видавати та індосувати векселі в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами відповідно до валютного законодавства України.
Практичний аспект: При визначенні місця платежу за кордоном необхідно враховувати вимоги валютного законодавства України щодо розрахунків з нерезидентами.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
1. Стаття 2 (презумпція місця платежу)
Згідно зі статтею 2 ЄВЗ, при відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасата. Стаття 4 розширює цю презумпцію, дозволяючи явно вказати інше місце платежу.
2. Стаття 27 (доміциляція векселя)
Стаття 27 ЄВЗ доповнює статтю 4, встановлюючи, що якщо трасант зазначив у переказному векселі місце платежу, відмінне від місця проживання трасата, не вказавши третьої особи, у якої повинен бути здійснений платіж, то трасат може вказати таку особу в момент акцепту.
3. Стаття 44 (місце протесту)
Вибір місця платежу згідно зі статтею 4 має важливе значення для визначення місця здійснення протесту в разі неплатежу, оскільки протест має бути здійснений за місцем платежу.
Практичні рекомендації
Вибір банку як місця платежу: Найбільш практичним в українських реаліях є вказання банківської установи як місця платежу, що відповідає вимозі безготівкової форми платежу і спрощує процедуру отримання коштів.
Деталізація місця платежу: Рекомендується максимально детально вказувати місце платежу, включаючи повну адресу та, за можливості, банківські реквізити (номер рахунку, МФО банку тощо).
Врахування юрисдикційних аспектів: При виборі місця платежу варто враховувати юрисдикцію для можливого судового розгляду у разі невиконання вексельного зобов'язання.
Домовленість з доміциліатом: Якщо місцем платежу вказується третя особа (доміциліат), доцільно заздалегідь отримати її згоду на виконання цих функцій.
При міжнародних розрахунках: При здійсненні зовнішньоекономічних операцій доцільно вказувати як місце платежу українську банківську установу, що спростить отримання платежу і контроль за дотриманням валютного законодавства.
Висновок
Стаття 4 Уніфікованого закону надає значну гнучкість у визначенні місця платежу за переказним векселем, що дозволяє адаптувати цей інструмент до різноманітних комерційних потреб. В українських умовах, з урахуванням вимоги безготівкового розрахунку за векселями, найбільш практичним є визначення банківської установи як місця платежу.
Правильний вибір місця платежу має важливе юридичне значення для визначення місця здійснення протесту, юрисдикції для можливих судових спорів та ефективності платіжного процесу. При виборі місця платежу необхідно враховувати як загальні положення вексельного права, так і специфічні вимоги українського законодавства щодо форми платежу та валютного регулювання.