У переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.
Відсоткова ставка повинна бути вказана у векселі; при відсутності такої вказівки умова вважається ненаписаною.
Відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо не вказана інша дата.
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 5 Уніфікованого закону регулює можливість включення у вексель умови про нарахування відсотків на вексельну суму. Ця стаття встановлює важливий виняток із загального принципу визначеності вексельної суми, дозволяючи для певних типів векселів встановлювати "плаваючу" суму, яка залежить від часу, що минув з моменту видачі векселя до моменту його оплати.
Аналіз положень статті
1. Обмеження щодо включення відсоткової умови
Відповідно до першого абзацу статті 5, умова про нарахування відсотків може бути включена лише у два типи переказних векселів:
Векселі, що підлягають оплаті відразу після пред'явлення
Векселі, що підлягають оплаті у визначений строк після пред'явлення
У всіх інших типах переказних векселів (зокрема, із фіксованою датою платежу або у визначений строк від дати складання) умова про нарахування відсотків вважається ненаписаною, тобто юридично недійсною.
Юридичне значення: Таке обмеження пояснюється тим, що лише у векселях з платежем "за пред'явленням" або "у визначений строк від пред'явлення" точна дата платежу невідома на момент видачі векселя, тому включення відсотків компенсує кредитору невизначеність щодо строку отримання платежу.
Застосування в Україні: Це положення повністю діє в Україні, без будь-яких змін або обмежень. Умова про нарахування відсотків у векселях з іншими строками платежу буде вважатися недійсною.
Практичний приклад: Переказний вексель, виданий 1 січня 2023 року зі строком платежу "через 30 днів після пред'явлення" може містити умову: "На суму цього векселя нараховуються відсотки у розмірі 10% річних". Натомість, вексель зі строком платежу "1 липня 2023 року" не може містити дійсну умову про нарахування відсотків.
2. Вимога щодо вказівки відсоткової ставки
Другий абзац статті встановлює, що відсоткова ставка повинна бути чітко вказана у векселі. При відсутності такої вказівки умова про нарахування відсотків вважається ненаписаною.
Юридичне значення: Ця вимога випливає з принципу визначеності вексельного зобов'язання. Відсоткова ставка має бути вказана у вигляді конкретного числа, а не у формі посилання на зовнішні індикатори (наприклад, на облікову ставку НБУ).
Застосування в Україні: В українській практиці ця норма застосовується буквально – відсоткова ставка повинна бути вказана у самому тексті векселя явно і однозначно.
Практичний приклад: Вексель із вказівкою "З нарахуванням 12% річних" є дійсним щодо відсоткової умови. Натомість, вексель із формулюванням "З нарахуванням відсотків" без вказівки конкретної ставки або із формулюванням "З нарахуванням відсотків за обліковою ставкою НБУ" не матиме дійсної відсоткової умови.
3. Початок нарахування відсотків
Третій абзац статті встановлює, що відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо у векселі не вказана інша дата.
Юридичне значення: Ця норма встановлює загальне правило щодо початку відліку для нарахування відсотків, але дозволяє сторонам встановити іншу дату у самому векселі.
Застосування в Україні: Це положення застосовується без обмежень, сторони вексельних відносин можуть встановити будь-яку дату початку нарахування відсотків.
Практичний приклад: Вексель, виданий 1 січня 2023 року, може містити умову: "З нарахуванням 12% річних від дати видачі" або "З нарахуванням 12% річних від 1 лютого 2023 року".
Особливості застосування в Україні
1. Принцип "товарності" векселя
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Це має значення для використання векселів з відсотками, оскільки відсотки можуть нараховуватися лише на суму фактичного грошового боргу.
Практичний аспект: Перед включенням відсоткової умови у вексель необхідно переконатися, що основна сума векселя відповідає сумі реального грошового боргу за поставлені товари/послуги, інакше весь вексель може бути визнаний недійсним.
2. Співвідношення з регресними відсотками
Слід розрізняти відсотки, передбачені статтею 5 ЄВЗ, та відсотки, які нараховуються при регресі згідно зі статтями 48 і 49 ЄВЗ. В Україні відповідно до пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" регресні відсотки нараховуються виходячи з розміру облікової ставки НБУ.
Практичний аспект: Відсотки за статтею 5 нараховуються на суму векселя до настання строку платежу, тоді як регресні відсотки нараховуються після настання строку платежу у разі неплатежу.
3. Податкові аспекти
Включення відсоткової умови у вексель має податкові наслідки. Відповідно до Податкового кодексу України:
Для векселедержателя нараховані відсотки є доходом.
Для векселедавця (трасанта) або акцептанта відсотки є витратами.
Практичний аспект: При використанні векселів з відсотками необхідно враховувати податкові наслідки та належним чином відображати їх у бухгалтерському та податковому обліку.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
1. Стаття 33 (строки платежу)
Стаття 33 ЄВЗ визначає можливі строки платежу за векселем, включаючи "за пред'явленням" та "у визначений строк від пред'явлення", які є єдиними типами векселів, де може бути включена відсоткова умова.
2. Стаття 48 (права при регресі)
Стаття 48 ЄВЗ дозволяє держателю вимагати при регресі суму неоплаченого векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені (тобто, включені згідно зі статтею 5), а також додаткові регресні відсотки.
Практичні рекомендації
Правильний вибір типу векселя: Якщо є необхідність включити відсоткову умову, слід обирати тип векселя "за пред'явленням" або "у визначений строк від пред'явлення".
Чітке формулювання відсоткової умови: Відсоткова ставка має бути вказана явно і однозначно, наприклад: "На суму цього векселя нараховуються відсотки у розмірі [число]% річних від дати його видачі до дати платежу".
Визначення періоду нарахування: Доцільно вказати не лише дату початку нарахування відсотків, але й принцип їх нарахування (наприклад, "з розрахунку 365 днів у році" або "з щомісячною капіталізацією").
Врахування граничних строків пред'явлення: При використанні векселя "за пред'явленням" слід пам'ятати, що відповідно до статті 34 ЄВЗ такий вексель має бути пред'явлений до платежу протягом одного року від дати видачі (якщо інше не встановлено трасантом).
Документування базової угоди: З огляду на принцип "товарності" в Україні, рекомендується ретельно документувати базові правовідносини, на підставі яких видається вексель з відсотками.
Висновок
Стаття 5 Уніфікованого закону надає можливість включати у певні типи векселів умову про нарахування відсотків, що робить вексельний інструмент більш гнучким та економічно вигідним для кредитора (векселедержателя). Проте ця можливість обмежена лише векселями, в яких строк платежу залежить від моменту пред'явлення.
В українській практиці використання векселів з відсотками повинно здійснюватися з урахуванням принципу "товарності" та інших особливостей національного законодавства. Правильне застосування відсоткової умови у векселях потребує чіткого розуміння не лише вексельного права, але й податкових та бухгалтерських аспектів.
Для ефективного використання цього механізму рекомендується ретельно формулювати відсоткову умову, обирати оптимальний тип векселя та документувати базові правовідносини, що забезпечить юридичну силу векселя та можливість належного захисту прав кредитора.
Текст Статті 5
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 5 Уніфікованого закону регулює можливість включення у вексель умови про нарахування відсотків на вексельну суму. Ця стаття встановлює важливий виняток із загального принципу визначеності вексельної суми, дозволяючи для певних типів векселів встановлювати "плаваючу" суму, яка залежить від часу, що минув з моменту видачі векселя до моменту його оплати.
Аналіз положень статті
1. Обмеження щодо включення відсоткової умови
Відповідно до першого абзацу статті 5, умова про нарахування відсотків може бути включена лише у два типи переказних векселів:
У всіх інших типах переказних векселів (зокрема, із фіксованою датою платежу або у визначений строк від дати складання) умова про нарахування відсотків вважається ненаписаною, тобто юридично недійсною.
Юридичне значення: Таке обмеження пояснюється тим, що лише у векселях з платежем "за пред'явленням" або "у визначений строк від пред'явлення" точна дата платежу невідома на момент видачі векселя, тому включення відсотків компенсує кредитору невизначеність щодо строку отримання платежу.
Застосування в Україні: Це положення повністю діє в Україні, без будь-яких змін або обмежень. Умова про нарахування відсотків у векселях з іншими строками платежу буде вважатися недійсною.
Практичний приклад: Переказний вексель, виданий 1 січня 2023 року зі строком платежу "через 30 днів після пред'явлення" може містити умову: "На суму цього векселя нараховуються відсотки у розмірі 10% річних". Натомість, вексель зі строком платежу "1 липня 2023 року" не може містити дійсну умову про нарахування відсотків.
2. Вимога щодо вказівки відсоткової ставки
Другий абзац статті встановлює, що відсоткова ставка повинна бути чітко вказана у векселі. При відсутності такої вказівки умова про нарахування відсотків вважається ненаписаною.
Юридичне значення: Ця вимога випливає з принципу визначеності вексельного зобов'язання. Відсоткова ставка має бути вказана у вигляді конкретного числа, а не у формі посилання на зовнішні індикатори (наприклад, на облікову ставку НБУ).
Застосування в Україні: В українській практиці ця норма застосовується буквально – відсоткова ставка повинна бути вказана у самому тексті векселя явно і однозначно.
Практичний приклад: Вексель із вказівкою "З нарахуванням 12% річних" є дійсним щодо відсоткової умови. Натомість, вексель із формулюванням "З нарахуванням відсотків" без вказівки конкретної ставки або із формулюванням "З нарахуванням відсотків за обліковою ставкою НБУ" не матиме дійсної відсоткової умови.
3. Початок нарахування відсотків
Третій абзац статті встановлює, що відсотки нараховуються від дати видачі переказного векселя, якщо у векселі не вказана інша дата.
Юридичне значення: Ця норма встановлює загальне правило щодо початку відліку для нарахування відсотків, але дозволяє сторонам встановити іншу дату у самому векселі.
Застосування в Україні: Це положення застосовується без обмежень, сторони вексельних відносин можуть встановити будь-яку дату початку нарахування відсотків.
Практичний приклад: Вексель, виданий 1 січня 2023 року, може містити умову: "З нарахуванням 12% річних від дати видачі" або "З нарахуванням 12% річних від 1 лютого 2023 року".
Особливості застосування в Україні
1. Принцип "товарності" векселя
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Це має значення для використання векселів з відсотками, оскільки відсотки можуть нараховуватися лише на суму фактичного грошового боргу.
Практичний аспект: Перед включенням відсоткової умови у вексель необхідно переконатися, що основна сума векселя відповідає сумі реального грошового боргу за поставлені товари/послуги, інакше весь вексель може бути визнаний недійсним.
2. Співвідношення з регресними відсотками
Слід розрізняти відсотки, передбачені статтею 5 ЄВЗ, та відсотки, які нараховуються при регресі згідно зі статтями 48 і 49 ЄВЗ. В Україні відповідно до пункту 5 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" регресні відсотки нараховуються виходячи з розміру облікової ставки НБУ.
Практичний аспект: Відсотки за статтею 5 нараховуються на суму векселя до настання строку платежу, тоді як регресні відсотки нараховуються після настання строку платежу у разі неплатежу.
3. Податкові аспекти
Включення відсоткової умови у вексель має податкові наслідки. Відповідно до Податкового кодексу України:
Практичний аспект: При використанні векселів з відсотками необхідно враховувати податкові наслідки та належним чином відображати їх у бухгалтерському та податковому обліку.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
1. Стаття 33 (строки платежу)
Стаття 33 ЄВЗ визначає можливі строки платежу за векселем, включаючи "за пред'явленням" та "у визначений строк від пред'явлення", які є єдиними типами векселів, де може бути включена відсоткова умова.
2. Стаття 48 (права при регресі)
Стаття 48 ЄВЗ дозволяє держателю вимагати при регресі суму неоплаченого векселя з відсотками, якщо вони були обумовлені (тобто, включені згідно зі статтею 5), а також додаткові регресні відсотки.
Практичні рекомендації
Правильний вибір типу векселя: Якщо є необхідність включити відсоткову умову, слід обирати тип векселя "за пред'явленням" або "у визначений строк від пред'явлення".
Чітке формулювання відсоткової умови: Відсоткова ставка має бути вказана явно і однозначно, наприклад: "На суму цього векселя нараховуються відсотки у розмірі [число]% річних від дати його видачі до дати платежу".
Визначення періоду нарахування: Доцільно вказати не лише дату початку нарахування відсотків, але й принцип їх нарахування (наприклад, "з розрахунку 365 днів у році" або "з щомісячною капіталізацією").
Врахування граничних строків пред'явлення: При використанні векселя "за пред'явленням" слід пам'ятати, що відповідно до статті 34 ЄВЗ такий вексель має бути пред'явлений до платежу протягом одного року від дати видачі (якщо інше не встановлено трасантом).
Документування базової угоди: З огляду на принцип "товарності" в Україні, рекомендується ретельно документувати базові правовідносини, на підставі яких видається вексель з відсотками.
Висновок
Стаття 5 Уніфікованого закону надає можливість включати у певні типи векселів умову про нарахування відсотків, що робить вексельний інструмент більш гнучким та економічно вигідним для кредитора (векселедержателя). Проте ця можливість обмежена лише векселями, в яких строк платежу залежить від моменту пред'явлення.
В українській практиці використання векселів з відсотками повинно здійснюватися з урахуванням принципу "товарності" та інших особливостей національного законодавства. Правильне застосування відсоткової умови у векселях потребує чіткого розуміння не лише вексельного права, але й податкових та бухгалтерських аспектів.
Для ефективного використання цього механізму рекомендується ретельно формулювати відсоткову умову, обирати оптимальний тип векселя та документувати базові правовідносини, що забезпечить юридичну силу векселя та можливість належного захисту прав кредитора.