Держатель, який відмовляється від платежу в порядку посередництва, втрачає своє право регресу проти тих, хто був би звільнений від зобов'язання внаслідок такого платежу.
Науково-практичний коментар:
Стаття 61 Уніфікованого закону встановлює важливий правовий наслідок для держателя векселя, який відмовляється прийняти платіж, запропонований у порядку посередництва. Ця норма спрямована на стимулювання прийняття такого платежу та захист інтересів осіб, які могли б бути звільнені від відповідальності завдяки втручанню посередника.
Сутність та мета норми
Основна ідея статті 61 полягає в тому, що якщо держателю пропонується належний платіж у порядку посередництва (тобто, платіж, що відповідає умовам статті 59 – повна сума, вчасно), а держатель відмовляється його прийняти, він несе певні негативні наслідки.
Мета норми:
Заохочення прийняття платежу від посередника: Закон прагне до того, щоб вексельні зобов'язання виконувалися, навіть якщо це відбувається за участю посередника.
Захист інтересів зобов'язаних осіб: Якщо посередник готовий сплатити за певну зобов'язану особу, тим самим звільняючи її та наступних індосантів від відповідальності, відмова держателя від такого платежу не повинна погіршувати становище цих осіб.
Запобігання зловживанням з боку держателя: Норма запобігає ситуаціям, коли держатель, маючи можливість отримати платіж від посередника, безпідставно відмовляється від нього, намагаючись, наприклад, стягнути більшу суму з інших осіб або затягнути процес.
Правові наслідки відмови від платежу в порядку посередництва
Стаття 61 чітко встановлює наслідок відмови держателя від належного платежу в порядку посередництва: держатель втрачає своє право регресу проти тих, хто був би звільнений від зобов'язання внаслідок такого платежу.
Це означає, що:
Якщо посередник пропонував платіж за конкретного індосанта, і держатель відмовився, він втрачає право регресу до цього індосанта та всіх наступних за ним індосантів.
Якщо посередник пропонував платіж за трасанта, і держатель відмовився, він втрачає право регресу до трасанта та всіх індосантів.
Важливо: Держатель не втрачає права регресу проти осіб, які передують тій особі, за яку пропонувався платіж, а також проти акцептанта (якщо вексель був акцептований).
Умови застосування норми
Для того, щоб настали наслідки, передбачені статтею 61, необхідна наявність таких умов:
Належна пропозиція платежу: Платіж, запропонований посередником, повинен відповідати вимогам статті 59 (повна сума, своєчасність).
Відмова держателя: Держатель повинен явно або недвозначно відмовитися від прийняття такого платежу.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 61 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо наслідків відмови держателя від платежу в порядку посередництва.
Українська судова практика з цього питання є обмеженою через відносно рідкісне використання інституту посередництва. Однак, у разі виникнення спорів, суди повинні керуватися прямими нормами статті 61 Уніфікованого закону.
Практичне значення статті 61
Стаття 61 має важливе практичне значення:
Для держателів векселя:
Необхідність ретельно зважувати рішення про відмову від платежу в порядку посередництва, усвідомлюючи можливу втрату права регресу.
Стимул до прийняття належного платежу від посередника.
Для посередників:
Розуміння, що їхня пропозиція платежу може мати суттєві наслідки для прав держателя.
Для осіб, за яких може бути здійснено посередництво:
Захист від необґрунтованих дій держателя, який відмовляється від платежу, що міг би звільнити їх від відповідальності.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 61 тісно пов'язана з:
Статтею 55 – яка встановлює загальні положення про посередництво.
Статтею 59 – яка визначає умови та строки здійснення платежу в порядку посередництва. Якщо платіж не відповідає цим умовам, відмова держателя не тягне за собою наслідків, передбачених статтею 61.
Статтею 60 – яка встановлює правила пріоритету при платежі кількома посередниками. Держатель зобов'язаний прийняти платіж від пріоритетного посередника.
Статтею 43 – яка визначає підстави для використання права регресу.
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 61 Уніфікованого закону встановлює важливий механізм, що стимулює держателя векселя приймати належний платіж, запропонований у порядку посередництва. Втрата права регресу проти певних осіб є суттєвим наслідком, який держатель повинен враховувати при прийнятті рішення.
Для ефективного застосування положень статті 61 рекомендується:
Держателям: Уважно аналізувати пропозиції платежу в порядку посередництва та приймати їх, якщо вони відповідають вимогам закону, щоб не втратити право регресу.
Посередникам: Чітко формулювати свою пропозицію платежу та забезпечувати її відповідність вимогам статті 59.
Всім учасникам: Розуміти правові наслідки відмови від платежу в порядку посередництва.
Правильне розуміння та застосування статті 61 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного використання інституту посередництва.
Текст Статті 61
Науково-практичний коментар:
Стаття 61 Уніфікованого закону встановлює важливий правовий наслідок для держателя векселя, який відмовляється прийняти платіж, запропонований у порядку посередництва. Ця норма спрямована на стимулювання прийняття такого платежу та захист інтересів осіб, які могли б бути звільнені від відповідальності завдяки втручанню посередника.
Сутність та мета норми
Основна ідея статті 61 полягає в тому, що якщо держателю пропонується належний платіж у порядку посередництва (тобто, платіж, що відповідає умовам статті 59 – повна сума, вчасно), а держатель відмовляється його прийняти, він несе певні негативні наслідки.
Мета норми:
Правові наслідки відмови від платежу в порядку посередництва
Стаття 61 чітко встановлює наслідок відмови держателя від належного платежу в порядку посередництва: держатель втрачає своє право регресу проти тих, хто був би звільнений від зобов'язання внаслідок такого платежу.
Це означає, що:
Важливо: Держатель не втрачає права регресу проти осіб, які передують тій особі, за яку пропонувався платіж, а також проти акцептанта (якщо вексель був акцептований).
Умови застосування норми
Для того, щоб настали наслідки, передбачені статтею 61, необхідна наявність таких умов:
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 61 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо наслідків відмови держателя від платежу в порядку посередництва.
Українська судова практика з цього питання є обмеженою через відносно рідкісне використання інституту посередництва. Однак, у разі виникнення спорів, суди повинні керуватися прямими нормами статті 61 Уніфікованого закону.
Практичне значення статті 61
Стаття 61 має важливе практичне значення:
Для держателів векселя:
Для посередників:
Для осіб, за яких може бути здійснено посередництво:
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 61 тісно пов'язана з:
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 61 Уніфікованого закону встановлює важливий механізм, що стимулює держателя векселя приймати належний платіж, запропонований у порядку посередництва. Втрата права регресу проти певних осіб є суттєвим наслідком, який держатель повинен враховувати при прийнятті рішення.
Для ефективного застосування положень статті 61 рекомендується:
Правильне розуміння та застосування статті 61 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного використання інституту посередництва.