Науково-практичний коментар:

Загальна характеристика простого векселя

Стаття 75 Уніфікованого закону відкриває Розділ II, присвячений простому векселю (також відомому як соло-вексель). Простий вексель – це цінний папір, який містить безумовне зобов'язання векселедавця сплатити певну суму грошей векселедержателю або за його наказом у визначений строк та у визначеному місці.

Основні відмінності простого векселя від переказного:

• Кількість учасників при видачі: У простому векселі беруть участь дві основні сторони – векселедавець (боржник) та векселедержатель (кредитор). У переказному векселі – три сторони: трасант (векселедавець), трасат (платник) та ремітент (перший векселедержатель).
• Характер зобов'язання: Простий вексель містить пряме зобов'язання векселедавця сплатити. Переказний вексель містить наказ трасанта трасату сплатити.
• Акцепт: Для простого векселя інститут акцепту не застосовується, оскільки векселедавець є основним боржником з моменту видачі векселя.

Обов'язкові реквізити простого векселя

Стаття 75 встановлює сім обов'язкових реквізитів, які повинен містити простий вексель для того, щоб мати юридичну силу:

1. Найменування "простий вексель": Включене в текст документа і висловлене тією мовою, якою складено документ. Це вексельна мітка, яка чітко ідентифікує тип цінного паперу.
2. Безумовне зобов'язання сплатити певну суму грошей: Зобов'язання векселедавця не може бути поставлене в залежність від будь-яких умов. Сума повинна бути чітко визначена.
3. Зазначення строку платежу: Строк платежу визначається за тими ж правилами, що й для переказного векселя (стаття 33 Уніфікованого закону).
4. Зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж: Визначає місце виконання зобов'язання.
5. Найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійснений (векселедержатель): Чітко ідентифікує кредитора.
6. Зазначення дати і місця складання простого векселя: Важливо для визначення правоздатності векселедавця, обчислення строків та застосовного права.
7. Підпис того, хто видає документ (векселедавець): Підтверджує волевиявлення векселедавця прийняти на себе зобов'язання.

Відсутність будь-якого з цих реквізитів (за винятками, передбаченими статтею 76) позбавляє документ сили простого векселя.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 75 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо реквізитів простого векселя.

Вимоги українського законодавства до простого векселя:

• Мова: Відповідно до статті 5 Закону "Про обіг векселів в Україні", вексель, що видається на території України, складається державною мовою. Отже, найменування "простий вексель" має бути українською.
• Бланк: Прості векселі, як і переказні, складаються на спеціальних бланках з відповідним ступенем захисту (стаття 5 Закону "Про обіг векселів в Україні").
• Принцип "товарності": За загальним правилом (стаття 4 Закону "Про обіг векселів в Україні"), видавати прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги (за винятком фінансових банківських та казначейських векселів).
• Підпис: Правила підписання простого векселя аналогічні правилам підписання переказного векселя (стаття 5 Закону "Про обіг векселів в Україні").

Практичне значення статті 75

Стаття 75 має фундаментальне значення для практики використання простих векселів:

• Забезпечення юридичної сили: Дотримання вимог щодо реквізитів є необхідною умовою для того, щоб документ мав силу простого векселя.
• Захист інтересів сторін: Чітке визначення реквізитів захищає інтереси як векселедавця, так і векселедержателя.
• Основа для судового захисту: Належним чином оформлений простий вексель є підставою для примусового стягнення боргу в судовому порядку.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 75 тісно пов'язана з:

• Статтею 76 – яка встановлює винятки з правила про обов'язковість усіх реквізитів.
• Статтею 77 – яка поширює на прості векселі дію багатьох положень, що стосуються переказних векселів.
• Статтею 1 – яка встановлює реквізити переказного векселя (багато реквізитів є аналогічними).

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 75 Уніфікованого закону встановлює вичерпний перелік обов'язкових реквізитів простого векселя. Дотримання цих вимог є критично важливим для забезпечення юридичної сили та оборотоздатності простого векселя.

При складанні або отриманні простого векселя рекомендується:

• Ретельно перевіряти наявність та правильність заповнення всіх семи реквізитів.
• Звертати особливу увагу на точність формулювань (наприклад, "простий вексель", "безумовне зобов'язання").
• Дотримуватися вимог українського законодавства щодо мови, бланка та підписання векселя.
• Пам'ятати про принцип "товарності" векселя.

Належним чином оформлений простий вексель є надійним та ефективним інструментом для оформлення боргових зобов'язань та здійснення розрахунків.