Документ, в якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче:
Простий вексель, строк платежу за яким не вказаний, розглядається як такий, що підлягає оплаті за пред'явленням.
За відсутності особливого зазначення місце складання документа вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання векселедавця.
Простий вексель, в якому не зазначено місце його складання, вважається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Науково-практичний коментар:
Стаття 76 Уніфікованого закону встановлює правові наслідки відсутності деяких обов'язкових реквізитів у простому векселі та визначає презумпції, які застосовуються для заповнення таких прогалин. Ця норма є аналогічною статті 2 Уніфікованого закону, яка регулює аналогічні питання для переказних векселів.
Загальний принцип: недійсність при відсутності реквізитів
Перший абзац статті 76 встановлює загальний принцип: документ, в якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у статті 75 (найменування "простий вексель", безумовне зобов'язання сплатити, строк платежу, місце платежу, найменування векселедержателя, дата і місце складання, підпис векселедавця), не має сили простого векселя.
Це підкреслює формальний характер простого векселя як цінного паперу та важливість дотримання всіх встановлених вимог до його оформлення.
Винятки та презумпції
Однак, стаття 76 встановлює три винятки з цього загального правила, передбачаючи презумпції, які дозволяють зберегти юридичну силу документа навіть за відсутності деяких реквізитів:
Відсутність строку платежу (другий абзац):
Презумпція: Простий вексель, строк платежу за яким не вказаний, розглядається як такий, що підлягає оплаті за пред'явленням.
Наслідки: До такого векселя застосовуються правила, встановлені для векселів зі строком платежу "за пред'явленням" (зокрема, щодо строків пред'явлення до платежу – стаття 34).
Відсутність місця платежу (третій абзац):
Презумпція: За відсутності особливого зазначення, місце складання документа вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання (місцезнаходженням) векселедавця.
Наслідки: Це дозволяє визначити місце виконання зобов'язання та місце можливого пред'явлення позову.
Відсутність місця складання (четвертий абзац):
Презумпція: Простий вексель, в якому не зазначено місце його складання, вважається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Наслідки: Це дозволяє визначити місце виникнення зобов'язання, що може мати значення для застосовного права та юрисдикції.
Ці презумпції спрямовані на збереження юридичної сили векселя у випадках незначних формальних недоліків та на захист інтересів добросовісних учасників вексельного обігу.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 76 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо наслідків відсутності реквізитів у простому векселі.
Українська судова практика послідовно застосовує презумпції, встановлені статтею 76, при вирішенні спорів, пов'язаних з дійсністю простих векселів.
Важливо пам'ятати, що в Україні діє принцип "товарності" векселя (стаття 4 Закону "Про обіг векселів в Україні"), який вимагає наявності реального боргового зобов'язання за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги як підстави для видачі векселя. Відсутність такої підстави може призвести до визнання векселя недійсним, незалежно від наявності всіх формальних реквізитів.
Практичне значення статті 76
Стаття 76 має важливе практичне значення:
Для векселедавців: Підкреслює необхідність ретельного заповнення всіх обов'язкових реквізитів, але водночас надає певний "запас міцності" у випадку ненавмисного пропуску деяких з них.
Для векселедержателів: Дозволяє розраховувати на юридичну силу векселя навіть за відсутності деяких реквізитів, якщо застосовуються відповідні презумпції.
Для судової практики: Надає чіткі критерії для визначення дійсності простих векселів та вирішення спорів, пов'язаних з їх оформленням.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 76 тісно пов'язана з:
Статтею 75 – яка встановлює перелік обов'язкових реквізитів простого векселя.
Статтею 2 – яка встановлює аналогічні презумпції для переказних векселів.
Статтею 34 – яка регулює строки пред'явлення до платежу векселів зі строком "за пред'явленням".
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 76 Уніфікованого закону встановлює важливі правила щодо наслідків відсутності деяких реквізитів у простому векселі та запроваджує презумпції, які дозволяють зберегти його юридичну силу. Ці правила спрямовані на забезпечення балансу між формальними вимогами вексельного права та практичними потребами комерційного обігу.
Незважаючи на наявність презумпцій, рекомендується:
При складанні простого векселя: Ретельно заповнювати всі обов'язкові реквізити, щоб уникнути можливих спорів та неоднозначностей.
При отриманні простого векселя: Уважно перевіряти наявність та правильність заповнення всіх реквізитів.
У разі сумнівів: Консультуватися з фахівцями у сфері вексельного права.
Дотримання вимог щодо оформлення простого векселя є необхідною умовою для його надійності та ефективного використання як платіжного інструменту.
Текст Статті 76
Науково-практичний коментар:
Стаття 76 Уніфікованого закону встановлює правові наслідки відсутності деяких обов'язкових реквізитів у простому векселі та визначає презумпції, які застосовуються для заповнення таких прогалин. Ця норма є аналогічною статті 2 Уніфікованого закону, яка регулює аналогічні питання для переказних векселів.
Загальний принцип: недійсність при відсутності реквізитів
Перший абзац статті 76 встановлює загальний принцип: документ, в якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у статті 75 (найменування "простий вексель", безумовне зобов'язання сплатити, строк платежу, місце платежу, найменування векселедержателя, дата і місце складання, підпис векселедавця), не має сили простого векселя.
Це підкреслює формальний характер простого векселя як цінного паперу та важливість дотримання всіх встановлених вимог до його оформлення.
Винятки та презумпції
Однак, стаття 76 встановлює три винятки з цього загального правила, передбачаючи презумпції, які дозволяють зберегти юридичну силу документа навіть за відсутності деяких реквізитів:
Ці презумпції спрямовані на збереження юридичної сили векселя у випадках незначних формальних недоліків та на захист інтересів добросовісних учасників вексельного обігу.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 76 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо наслідків відсутності реквізитів у простому векселі.
Українська судова практика послідовно застосовує презумпції, встановлені статтею 76, при вирішенні спорів, пов'язаних з дійсністю простих векселів.
Важливо пам'ятати, що в Україні діє принцип "товарності" векселя (стаття 4 Закону "Про обіг векселів в Україні"), який вимагає наявності реального боргового зобов'язання за поставлені товари, виконані роботи або надані послуги як підстави для видачі векселя. Відсутність такої підстави може призвести до визнання векселя недійсним, незалежно від наявності всіх формальних реквізитів.
Практичне значення статті 76
Стаття 76 має важливе практичне значення:
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 76 тісно пов'язана з:
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 76 Уніфікованого закону встановлює важливі правила щодо наслідків відсутності деяких реквізитів у простому векселі та запроваджує презумпції, які дозволяють зберегти його юридичну силу. Ці правила спрямовані на забезпечення балансу між формальними вимогами вексельного права та практичними потребами комерційного обігу.
Незважаючи на наявність презумпцій, рекомендується:
Дотримання вимог щодо оформлення простого векселя є необхідною умовою для його надійності та ефективного використання як платіжного інструменту.