До простого векселя застосовуються такі самі положення, що стосуються переказного векселя, оскільки вони є сумісними з природою цього документа, а саме положення щодо:
- індосаменту (статті 11-20);
- строку платежу (статті 33-37);
- платежу (статті 38-42);
- права регресу в разі неплатежу (статті 43-50, 52-54);
- платежу в порядку посередництва (статті 55, 59-63);
- копій (статті 67 і 68);
- змін (стаття 69);
- позовної давності (статті 70 і 71);
- неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74).
Так само застосовуються положення, що стосуються переказного векселя, який підлягає оплаті у третьої особи або в місцевості іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27), умови про відсотки (стаття 5), різних зазначень суми, яка підлягає сплаті (стаття 6), наслідків підпису за умов, зазначених у статті 7, наслідків підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8), і бланкового переказного векселя (стаття 10).
Так само застосовуються положення, що стосуються авалю (статті 30-32); у випадку, передбаченому в останньому абзаці статті 31, якщо в авалі не зазначено, за кого він виданий, то він вважається виданим за векселедавця за простим векселем.
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 77 Уніфікованого закону встановлює важливий принцип: більшість положень, що регулюють переказний вексель, застосовуються і до простого векселя, оскільки вони є сумісними з природою цього документа. Це дозволяє уникнути дублювання норм та забезпечити єдність правового регулювання вексельних відносин.
Сумісність з природою простого векселя
Ключовим критерієм для застосування норм про переказний вексель до простого є "сумісність з природою цього документа". Це означає, що норми, які стосуються специфічних рис переказного векселя (наприклад, інститут трасата, акцепт), не можуть бути застосовані до простого векселя.
Перелік застосовних положень
Стаття 77 наводить конкретний перелік положень Уніфікованого закону, що стосуються переказного векселя і застосовуються до простого:
Індосамент (статті 11-20): Правила щодо передачі прав за векселем шляхом індосаменту є повністю застосовними до простих векселів.
Строк платежу (статті 33-37): Чотири допустимі строки платежу та правила їх обчислення є однаковими для обох видів векселів.
Платіж (статті 38-42): Порядок пред'явлення до платежу, право на частковий платіж, правила щодо дострокового платежу та платежу в іноземній валюті є спільними.
Право регресу в разі неплатежу (статті 43-50, 52-54): Оскільки простий вексель не підлягає акцепту, право регресу виникає лише у випадку неплатежу. Відповідні норми про підстави регресу, протест, повідомлення, обсяг вимог та втрату права регресу застосовуються до простих векселів. Стаття 51 (регрес після часткового акцепту) не застосовується.
Платіж у порядку посередництва (статті 55, 59-63): Інститут посередництва може застосовуватися і до простих векселів у випадку неплатежу векселедавцем.
Копії (статті 67 і 68): Правила щодо зняття та обігу копій векселя є однаковими.
Зміни (стаття 69): Наслідки зміни тексту простого векселя аналогічні наслідкам зміни тексту переказного векселя.
Позовна давність (статті 70 і 71): Строки позовної давності та правила їх переривання застосовуються і до простих векселів.
Неробочі дні, обчислення строків і заборона пільгових строків (статті 72, 73 і 74): Загальні правила обчислення строків є спільними.
Додатково застосовні положення
Другий абзац статті 77 розширює перелік застосовних норм:
Вексель, що підлягає оплаті у третьої особи або в місцевості іншій, ніж місце проживання трасата (статті 4 і 27): Ці норми застосовуються до простого векселя з урахуванням того, що "трасатом" у даному випадку є векселедавець.
Умова про відсотки (стаття 5): Простий вексель може містити умову про нарахування відсотків.
Різні зазначення суми (стаття 6): Правила вирішення колізій при розбіжностях у позначенні суми є однаковими.
Наслідки підпису за умов, зазначених у статті 7 (недієздатні особи, підроблені підписи тощо): Принцип незалежності вексельних зобов'язань діє і для простих векселів.
Наслідки підпису особи, яка діє без повноважень або з перевищенням своїх повноважень (стаття 8): Правила відповідальності представника є однаковими.
Бланковий переказний вексель (стаття 10): Хоча стаття 10 не застосовується в Україні, якби вона застосовувалася, то її положення поширювалися б і на бланкові прості векселі.
Аваль (статті 30-32)
Третій абзац статті 77 спеціально підкреслює, що положення про аваль (статті 30-32) застосовуються і до простих векселів.
Особливість презумпції щодо авалю: Якщо в авалі на простому векселі не зазначено, за кого він виданий, то він вважається виданим за векселедавця за простим векселем (а не за трасанта, як у випадку з переказним векселем).
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 77 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо застосування норм про переказний вексель до простого.
Практичне значення
Стаття 77 значно спрощує правове регулювання простих векселів, поширюючи на них дію більшості норм, встановлених для переказних векселів. Це забезпечує єдність та узгодженість вексельного права.
При аналізі правовідносин, пов'язаних з простим векселем, необхідно завжди враховувати положення статті 77 та відповідні норми, що регулюють переказний вексель, адаптуючи їх до специфіки простого векселя (зокрема, відсутності трасата та інституту акцепту).
Висновки
Стаття 77 є важливою нормою, яка забезпечує комплексне правове регулювання простих векселів шляхом поширення на них дії більшості положень, встановлених для переказних векселів. Це сприяє уніфікації вексельного права та полегшує його застосування на практиці.
Текст Статті 77
Науково-практичний коментар:
Загальна характеристика
Стаття 77 Уніфікованого закону встановлює важливий принцип: більшість положень, що регулюють переказний вексель, застосовуються і до простого векселя, оскільки вони є сумісними з природою цього документа. Це дозволяє уникнути дублювання норм та забезпечити єдність правового регулювання вексельних відносин.
Сумісність з природою простого векселя
Ключовим критерієм для застосування норм про переказний вексель до простого є "сумісність з природою цього документа". Це означає, що норми, які стосуються специфічних рис переказного векселя (наприклад, інститут трасата, акцепт), не можуть бути застосовані до простого векселя.
Перелік застосовних положень
Стаття 77 наводить конкретний перелік положень Уніфікованого закону, що стосуються переказного векселя і застосовуються до простого:
Додатково застосовні положення
Другий абзац статті 77 розширює перелік застосовних норм:
Аваль (статті 30-32)
Третій абзац статті 77 спеціально підкреслює, що положення про аваль (статті 30-32) застосовуються і до простих векселів.
Особливість презумпції щодо авалю: Якщо в авалі на простому векселі не зазначено, за кого він виданий, то він вважається виданим за векселедавця за простим векселем (а не за трасанта, як у випадку з переказним векселем).
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 77 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо застосування норм про переказний вексель до простого.
Практичне значення
Стаття 77 значно спрощує правове регулювання простих векселів, поширюючи на них дію більшості норм, встановлених для переказних векселів. Це забезпечує єдність та узгодженість вексельного права.
При аналізі правовідносин, пов'язаних з простим векселем, необхідно завжди враховувати положення статті 77 та відповідні норми, що регулюють переказний вексель, адаптуючи їх до специфіки простого векселя (зокрема, відсутності трасата та інституту акцепту).
Висновки
Стаття 77 є важливою нормою, яка забезпечує комплексне правове регулювання простих векселів шляхом поширення на них дії більшості положень, встановлених для переказних векселів. Це сприяє уніфікації вексельного права та полегшує його застосування на практиці.