Науково-практичний коментар:

Стаття 78 Уніфікованого закону завершує Розділ II "Простий вексель" і встановлює два важливі правила: прирівнювання відповідальності векселедавця за простим векселем до відповідальності акцептанта за переказним векселем, а також особливості пред'явлення для відмітки простих векселів зі строком платежу "у визначений строк від пред'явлення".

Відповідальність векселедавця за простим векселем

Перший абзац статті 78 встановлює, що векселедавець за простим векселем відповідає так само, як і акцептант за переказним векселем. Це означає, що:

• Основний боржник: Векселедавець за простим векселем є основним і прямим боржником за цим векселем. Його зобов'язання виникає з моменту видачі векселя.
• Безумовна відповідальність: Відповідальність векселедавця є безумовною і не залежить від виконання будь-яких умов.
• Абстрактність зобов'язання: Зобов'язання векселедавця є абстрактним і не залежить від підстав видачі векселя.
• Прямий позов: Держатель простого векселя має право на прямий позов проти векселедавця у випадку неплатежу (аналогічно до права на прямий позов проти акцептанта за переказним векселем – стаття 28).
• Строк позовної давності: Строк позовної давності для вимог до векселедавця за простим векселем становить три роки від дня строку платежу (аналогічно до строку для вимог до акцептанта – стаття 70).

Це положення підкреслює схожість правового статусу векселедавця за простим векселем та акцептанта за переказним векселем як основних боржників.

Пред'явлення для відмітки простих векселів зі строком "у визначений строк від пред'явлення"

Другий абзац статті 78 встановлює спеціальні правила для простих векселів, які підлягають оплаті "у визначений строк від пред'явлення". Оскільки простий вексель не підлягає акцепту, для визначення початку відліку строку платежу використовується інститут "відмітки" векселедавця.

Процедура:

1. Пред'явлення векселедавцю: Вексель повинен бути пред'явлений векселедавцю для отримання відмітки.
2. Строки пред'явлення: Пред'явлення здійснюється у строки, зазначені у статті 23 Уніфікованого закону (тобто, протягом одного року від дати складання, якщо інше не встановлено).
3. Відмітка векселедавця: Векселедавець робить на векселі відмітку про пред'явлення, яка повинна бути датована та підписана ним.
4. Початок обчислення строку: Строк від пред'явлення (і, відповідно, строк платежу) обчислюється від дня відмітки, підписаної векселедавцем.

Наслідки відмови вчинити датовану відмітку:

• Якщо векселедавець відмовляється вчинити датовану відмітку, ця відмова повинна бути посвідчена протестом (аналогічно до протесту у недатуванні акцепту – стаття 25).
• Дата протесту стає початком обчислення строку від пред'явлення.

Цей механізм забезпечує чітке визначення дати платежу для простих векселів зі строком "у визначений строк від пред'явлення" та захищає інтереси держателя у випадку відмови векселедавця від належного оформлення відмітки.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 78 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень або застережень щодо відповідальності векселедавця за простим векселем або процедури пред'явлення для відмітки.

Українська судова практика визнає векселедавця за простим векселем основним боржником та застосовує до нього ті ж правила відповідальності, що й до акцептанта за переказним векселем.

Практичне значення статті 78

Стаття 78 має важливе практичне значення:

• Для векселедавців за простим векселем: Чітке розуміння обсягу та характеру своєї відповідальності.
• Для держателів простих векселів: Впевненість у тому, що векселедавець є основним боржником. Необхідність дотримання процедури пред'явлення для відмітки для векселів зі строком "у визначений строк від пред'явлення".
• Для нотаріусів: Можливість вчинення протесту у разі відмови векселедавця вчинити датовану відмітку.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 78 тісно пов'язана з:

• Статтею 28 – яка визначає відповідальність акцептанта за переказним векселем.
• Статтею 23 – яка встановлює строки пред'явлення для акцепту (і, за аналогією, для відмітки).
• Статтею 25 – яка регулює датування акцепту та наслідки його відсутності (за аналогією застосовується до відмітки).
• Статтею 77 – яка поширює на прості векселі дію багатьох положень, що стосуються переказних векселів.

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 78 Уніфікованого закону завершує правове регулювання простого векселя, встановлюючи ключові правила щодо відповідальності векселедавця та процедури визначення строку платежу для векселів зі строком "у визначений строк від пред'явлення".

Для ефективного використання простих векселів рекомендується:

• Векселедавцям: Чітко усвідомлювати свою відповідальність як основного боржника. При видачі векселя зі строком "у визначений строк від пред'явлення" бути готовими вчинити датовану відмітку.
• Держателям: Дотримуватися строків та процедури пред'явлення для відмітки. У разі відмови – своєчасно вчиняти протест.

Правильне розуміння та застосування статті 78 є важливим для забезпечення стабільності та надійності обігу простих векселів.

На цьому коментар до Розділу II "Простий вексель" Уніфікованого закону завершено.