Науково-практичний коментар:

Загальна характеристика положення

Стаття 18 Додатку II до Женевської конвенції 1930 року дозволяє державам-учасницям розширити перелік днів, які вважаються неробочими для вексельних операцій, включивши до нього певні робочі дні. Це положення надає гнучкість у регулюванні строків здійснення вексельних дій з урахуванням національних особливостей.

Зв'язок з Уніфікованим законом

Це застереження стосується статті 72 Уніфікованого закону, яка встановлює:

• Якщо строк платежу настає у встановлений законом неробочий день, то платіж не можна вимагати раніше наступного робочого дня.
• Всі дії щодо переказного векселя (пред'явлення для акцепту, протест тощо) можуть бути здійснені лише у робочий день.
• Якщо останній день строку припадає на неробочий день, строк продовжується до першого робочого дня.

Стаття 18 Додатку II дозволяє державам визначати, які саме дні, крім офіційно встановлених вихідних та святкових, можуть вважатися неробочими для цілей вексельного обігу.

Застосування Статті 18 Додатку II в Україні

Україна НЕ скористалася правом, наданим статтею 18 Додатку II.

У статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні" серед переліку застережень, які діють в Україні, застереження статті 18 Додатку II не зазначено.

Визначення неробочих днів в Україні

В Україні неробочі дні визначаються згідно з:

• Статтею 73 Кодексу законів про працю України (святкові та неробочі дні).
• Розпорядженнями Кабінету Міністрів України про перенесення робочих днів (якщо такі приймаються).
• Указами Президента України (в окремих випадках, наприклад, при введенні воєнного стану).

Практичне значення

Неприйняття цього застереження означає, що:

• В Україні для вексельних операцій неробочими вважаються лише ті дні, які визначені законодавством як вихідні та святкові.
• Не існує спеціальних "банківських днів" чи інших особливих днів, які б прирівнювалися до неробочих для вексельних операцій, якщо вони є робочими згідно з загальним законодавством.
• Дні, які є робочими згідно з трудовим законодавством та розпорядженнями уряду, вважаються робочими і для вексельних операцій.

Порівняльний аспект

У деяких європейських країнах, які прийняли це застереження:

• Існують спеціальні "банківські вихідні" (bank holidays), коли банки закриті для певних операцій, і ці дні можуть вважатися неробочими для вексельних операцій.
• Деякі робочі дні можуть бути оголошені неробочими для фінансових ринків або для певних видів операцій, що може впливати і на вексельний обіг.
• Можуть бути встановлені спеціальні регіональні неробочі дні, які враховуються при здійсненні вексельних операцій на відповідній території.

Практичні рекомендації

Оскільки це застереження не діє в Україні, учасникам вексельного обігу рекомендується:

• Керуватися загальним календарем робочих та неробочих днів, встановленим законодавством України, при плануванні вексельних операцій.
• Пам'ятати, що перенесення робочих днів, встановлене Кабінетом Міністрів України, впливає на строки здійснення вексельних операцій.
• Не розраховувати на можливість здійснення вексельних операцій у вихідні та офіційні святкові дні.

Судова практика

У судовій практиці України питання визначення робочих та неробочих днів для вексельних операцій вирішується відповідно до загальних положень трудового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють режим робочого часу, без будь-яких особливостей, характерних для країн, які прийняли застереження статті 18 Додатку II.

Висновки

Стаття 18 Додатку II надає державам-учасницям гнучкість у визначенні днів, які вважаються неробочими для цілей вексельного обігу. Україна не скористалася цим правом, тому в українській практиці діє загальний режим робочих та неробочих днів, встановлений трудовим законодавством та іншими нормативно-правовими актами.

Учасникам вексельних відносин слід чітко дотримуватися встановлених строків, враховуючи офіційний календар робочих та неробочих днів в Україні.