Науково-практичний коментар:

Загальна характеристика положення

Стаття 22 Додатку II до Женевської конвенції 1930 року надає державам-учасницям право застосовувати надзвичайні заходи для продовження строків у вексельних відносинах за виняткових обставин. Це положення створює механізм гнучкості у застосуванні жорстких вексельних строків у кризових ситуаціях.

Мета та призначення норми

Це застереження призначене для:

• Забезпечення стабільності вексельного обігу під час надзвичайних ситуацій.
• Захисту прав учасників вексельних відносин у випадках форс-мажорних обставин.
• Надання державам інструментів для реагування на економічні кризи, війни, природні катастрофи тощо.

Сфера застосування

Надзвичайні заходи можуть стосуватися двох типів строків:

• Строків, необхідних для збереження права регресу: Це включає строки для пред'явлення векселя до акцепту або платежу, строки для вчинення протесту, строки для надсилання повідомлень про неакцепт або неплатіж.
• Строків платежу за векселями: Це означає можливість відстрочення настання строку платежу за векселями.

Характер заходів

Зі змісту статті випливає, що заходи мають бути:

• Надзвичайними: Застосовуються лише у виняткових ситуаціях, які об'єктивно унеможливлюють дотримання встановлених строків.
• Загального характеру: Поширюються на всі або значні категорії векселів, а не на окремі випадки.
• Тимчасовими: Діють протягом періоду надзвичайної ситуації та/або на визначений період після її закінчення для відновлення нормального функціонування вексельного обігу.

Застосування Статті 22 Додатку II в Україні

Україна не робила спеціального застереження щодо статті 22 Додатку II, оскільки ця стаття за своєю природою не потребує окремої імплементації – вона сама по собі надає право держави на вжиття надзвичайних заходів.

Потенційні механізми застосування таких заходів в Україні можуть включати:

• Прийняття спеціальних законів під час надзвичайних ситуацій (наприклад, під час дії воєнного стану, пандемій, масштабних природних катастроф).
• Рішення Національного банку України щодо банківських операцій з векселями та функціонування платіжних систем.
• Укази Президента України про введення воєнного чи надзвичайного стану, які можуть містити положення, що впливають на строки виконання зобов'язань, у тому числі вексельних.

Практичне застосування

В історії України були випадки застосування надзвичайних заходів, які опосередковано могли впливати на строки у цивільних, включаючи вексельні, відносинах:

• У періоди фінансових криз (наприклад, 1998, 2008, 2014 років) могли запроваджуватися мораторії на задоволення вимог кредиторів або інші обмежувальні заходи.
• Під час пандемії COVID-19 (2020-2022 роки) приймалися законодавчі акти щодо продовження процесуальних строків та строків виконання зобов'язань.
• У період дії воєнного стану в Україні (з 2022 року) Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), що може бути підставою для застосування статті 54 Уніфікованого закону, а також державою можуть вживатися заходи загального характеру щодо строків.

Важливо, щоб такі надзвичайні заходи були обґрунтованими, пропорційними та не порушували фундаментальних принципів вексельного права.

Співвідношення з іншими нормами

Стаття 22 Додатку II тісно пов'язана зі статтею 54 Уніфікованого закону, яка регулює наслідки непереборної сили для вексельних строків. Однак, на відміну від статті 54, яка стосується індивідуальних випадків непереборної сили, що впливають на конкретного держателя, стаття 22 Додатку II надає державам право на загальне, нормативне регулювання строків у надзвичайних ситуаціях.

Міжнародний досвід

У світовій практиці положення, аналогічні статті 22 Додатку II, використовувалися під час:

• Світових війн та інших збройних конфліктів.
• Великої депресії та інших глобальних економічних криз.
• Масштабних природних катастроф.
• Пандемії COVID-19, коли багато країн запроваджували тимчасові зміни до строків виконання зобов'язань та процесуальних строків.

Баланс інтересів

При застосуванні надзвичайних заходів щодо продовження строків важливо дотримуватися балансу між:

• Захистом прав кредиторів (векселедержателів), які розраховують на своєчасне отримання платежу.
• Наданням боржникам (платникам за векселями) можливості виконати зобов'язання в нових, ускладнених умовах.
• Збереженням довіри до вексельної системи в цілому та запобіганням її колапсу.

Практичні рекомендації

Учасникам вексельного обігу в Україні рекомендується:

• Враховувати можливість запровадження надзвичайних заходів щодо строків при плануванні довгострокових вексельних операцій.
• У період кризових ситуацій уважно відстежувати зміни в законодавстві та офіційні повідомлення державних органів щодо строків вексельних операцій.
• Розглядати можливість включення в договори, пов'язані з вексельними розрахунками, положень про дії сторін у випадку введення надзвичайних заходів або настання форс-мажорних обставин.

Висновки

Стаття 22 Додатку II до Женевської конвенції є важливим інструментом, що надає державам-учасницям правову основу для вжиття надзвичайних заходів загального характеру щодо продовження вексельних строків. Це положення дозволяє адаптувати жорсткі вимоги вексельного права до екстремальних умов, забезпечуючи стабільність фінансової системи та захист прав учасників вексельного обігу.

Хоча Україна не робила спеціального застереження щодо цієї статті (оскільки воно має диспозитивний характер), право держави на вжиття таких заходів випливає із самої статті та загальних принципів державного регулювання в надзвичайних ситуаціях.