Науково-практичний коментар:

Стаття 7 Додатку II до Женевської конвенції 1930 року надає державам-учасницям важливе право на застосування екстраординарних заходів щодо векселів в іноземній валюті за надзвичайних обставин, пов'язаних з обмінним курсом. Це застереження має особливе значення для забезпечення стабільності національних фінансових систем в умовах валютних криз та інших надзвичайних обставин.

1. Співвідношення зі статтею 41 Уніфікованого закону

Для розуміння сутності застереження необхідно звернутися до змісту статті 41 Уніфікованого закону, яка встановлює правила щодо платежів за векселями в іноземній валюті. Ключові положення статті 41:

• Якщо вексель виданий у валюті, яка не має обігу в місці платежу, сума може бути сплачена в місцевій валюті за курсом на день настання строку платежу;
• У разі прострочення платежу держатель може вимагати оплати за курсом або на день настання строку платежу, або на день фактичного здійснення платежу;
• Трасант може обумовити, що платіж повинен бути здійснений у визначеній іноземній валюті (застереження про здійснення платежу в іноземній валюті).

Стаття 7 Додатку II дозволяє державам-учасницям частково відступити від цих правил за надзвичайних обставин, пов'язаних з обмінним курсом.

2. Сутність і призначення застереження

Застереження, передбачене статтею 7 Додатку II, дозволяє державам-учасницям:

• Застосовувати екстраординарні заходи щодо платежів за векселями в іноземній валюті за надзвичайних обставин;
• Частково відмінити застереження про здійснення платежу в іноземній валюті;
• Застосовувати спеціальні правила як до векселів, що підлягають оплаті на території держави, так і до векселів, що видаються на її території для оплати в іноземній валюті.

Основні цілі цього застереження:

• Захист національної фінансової системи в умовах валютних криз;
• Запобігання спекуляціям з використанням векселів в іноземній валюті;
• Забезпечення справедливого балансу інтересів векселедержателів та платників в умовах нестабільності валютних курсів;
• Надання державам гнучкості у регулюванні вексельних відносин в умовах валютних потрясінь.

3. Умови застосування застереження

Стаття 7 Додатку II встановлює такі умови застосування застереження:

• Наявність надзвичайних обставин, пов'язаних з обмінним курсом у відповідній державі;
• Рішення держави про необхідність застосування спеціальних заходів;
• Частковий характер відміни застережень, що стосуються здійснення платежу в іноземній валюті.

Поняття "надзвичайних обставин, пов'язаних з обмінним курсом" не конкретизується в тексті Додатку II, що надає державам-учасницям певну свободу розсуду при визначенні таких обставин. До них можуть бути віднесені, зокрема: різкі коливання валютних курсів, валютні кризи, запровадження валютних обмежень, денонсація міжнародних валютних угод та інші обставини, що суттєво впливають на стабільність національної валюти.

4. Сфера застосування застереження

Стаття 7 Додатку II передбачає два напрямки застосування спеціальних заходів:

• Щодо векселів, які підлягають оплаті на території держави, незалежно від місця їх видачі. У цьому випадку застереження дозволяє модифікувати правила здійснення платежу в іноземній валюті.
• Щодо векселів, які видаються на національній території для оплати в іноземній валюті, незалежно від місця платежу. У цьому випадку застереження дозволяє встановлювати спеціальні правила щодо видачі таких векселів.

Така подвійна сфера застосування забезпечує комплексний підхід до регулювання вексельних відносин в умовах валютної нестабільності.

5. Застосування Статті 7 Додатку II в Україні

Україна СКОРИСТАЛАСЯ правом, наданим статтею 7 Додатку II.

Відповідно до пункту 2 статті 2 Закону України "Про обіг векселів в Україні":

"Юридичні ситуації, зазначені у статті 41 Уніфікованого закону, визначають, що сума векселя, виражена в іноземній валюті, на території України може бути сплачена в національній валюті України за курсом Національного банку України на день настання строку платежу (або якщо боржник прострочить платіж, - на розсуд держателя векселя - на день здійснення платежу) чи в іноземній валюті з додержанням вимог валютного законодавства України.
Це положення застосовується і в тому разі, коли векселедавцем (за переказним векселем - трасантом) обумовлено, що платіж здійснюється у визначеній у векселі валюті (застереження про здійснення платежу в іноземній валюті)"

Таким чином, в Україні:

• Платіж за векселем в іноземній валюті може бути здійснений як в іноземній валюті (з дотриманням вимог валютного законодавства), так і в національній валюті за курсом НБУ;
• Застереження про платіж в іноземній валюті не має абсолютного характеру і допускає можливість оплати в національній валюті;
• Курс конвертації чітко визначений — це курс Національного банку України (а не "звичаї, що діють у місці платежу", як це передбачено статтею 41 Уніфікованого закону).

Ці особливості відображають специфіку валютного регулювання в Україні та мають бути враховані всіма учасниками вексельних відносин.

6. Практичне значення статті 7 Додатку II

Застереження, передбачене статтею 7 Додатку II, має важливе практичне значення для учасників вексельних відносин:

• Для векселедержателів:
  • Необхідність враховувати можливість зміни правил щодо платежів у іноземній валюті в умовах валютної нестабільності;
  • Потреба відстежувати національне законодавство країни платежу щодо спеціальних заходів, запроваджених на підставі статті 7 Додатку II;
  • Урахування ризиків, пов'язаних з можливістю оплати векселя в національній валюті країни платежу замість обумовленої іноземної валюти.
• Для платників:
  • Можливість здійснення платежу в національній валюті замість іноземної в умовах валютних обмежень;
  • Захист від надмірного валютного ризику в умовах нестабільності валютних курсів;
  • Необхідність дотримання спеціальних правил, встановлених національним законодавством щодо платежів за векселями в іноземній валюті.
• Для міжнародного вексельного обігу:
  • Врахування різних правових режимів платежів за векселями в іноземній валюті в різних країнах;
  • Оцінка валютних ризиків з урахуванням можливості запровадження спеціальних заходів на підставі статті 7 Додатку II;
  • Важливість моніторингу змін у валютному законодавстві країн платежу.

7. Значення для вексельного права

Стаття 7 Додатку II має важливе значення для функціонування вексельного права:

• Вона забезпечує баланс між уніфікацією вексельного права та необхідністю захисту національних фінансових систем;
• Вона надає державам інструмент для реагування на надзвичайні обставини, пов'язані з обмінним курсом, без порушення загальної структури вексельного права;
• Вона сприяє стабільності вексельного обігу в умовах валютної нестабільності;
• Вона демонструє гнучкість Женевської системи вексельного права, яка здатна адаптуватися до різних економічних умов.

Таким чином, стаття 7 Додатку II є важливим елементом системи застережень, що забезпечує ефективне функціонування вексельного права в умовах мінливого глобального економічного середовища та дозволяє національним законодавцям оперативно реагувати на валютні кризи та інші надзвичайні обставини, пов'язані з обмінним курсом.