Науково-практичний коментар:

Стаття 20 Уніфікованого закону регулює особливий вид індосаменту – індосамент, вчинений після настання строку платежу за векселем. Ця стаття має важливе значення для вексельного обігу, оскільки визначає правові наслідки передачі векселя після того, як за ним настав строк платежу.

Правовий режим посттермінового індосаменту

Загальне правило

Перше речення статті 20 встановлює загальне правило: індосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі правові наслідки, що й індосамент, вчинений до настання строку платежу. Це означає, що:

• Індосат набуває всіх прав за векселем.
• Індосант бере на себе відповідальність за акцепт і платіж.
• Проти такого індосата не можуть бути висунуті заперечення, що ґрунтуються на особистих відносинах попередніх держателів (відповідно до статті 17).

Це положення відображає принцип вексельної суворості та абстрактності вексельного зобов'язання, забезпечуючи надійність векселя як платіжного інструменту навіть після настання строку платежу.

Винятки: перетворення на цесію

Друга частина першого абзацу статті 20 встановлює два випадки, коли індосамент втрачає вексельну природу і має наслідки лише звичайної цесії (уступки права вимоги):

1. Індосамент вчинений після протесту в неплатежі.
2. Індосамент вчинений після закінчення строку, встановленого для вчинення протесту.

У цих випадках правові наслідки такі:

• Індосат набуває лише ті права, які мав індосант.
• Індосант не бере на себе вексельну відповідальність.
• Проти індосата можуть бути висунуті всі заперечення, які могли бути висунуті проти індосанта.
• Індосат не набуває статусу "добросовісного набувача" векселя.

Презумпція своєчасності індосаменту

Другий абзац статті 20 встановлює важливу правову презумпцію: недатований індосамент вважається вчиненим до закінчення строку, встановленого для здійснення протесту. Ця презумпція має такі правові наслідки:

• Тягар доказування: Якщо боржник стверджує, що індосамент було вчинено після протесту або після закінчення строку для протесту, то саме він повинен це довести.
• Захист добросовісного індосата: Презумпція захищає права індосата від можливих зловживань боржника, який міг би безпідставно стверджувати, що індосамент було вчинено після протесту.
• Стимул для датування: Непрямо ця норма стимулює учасників вексельного обігу датувати індосаменти, щоб уникнути можливих спорів.

Співвідношення з цесією за цивільним правом

Коли індосамент має наслідки звичайної цесії, до нього застосовуються загальні правила цивільного законодавства про уступку права вимоги. В українській правовій системі це положення ст. 512-519 Цивільного кодексу України. Ключові відмінності цесії від вексельного індосаменту:

• Обсяг прав цесіонарія: Цесіонарій (новий кредитор) набуває права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, що існували на момент переходу цих прав. Він не отримує більше прав, ніж мав цедент.
• Заперечення боржника: Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора всі заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент отримання повідомлення про заміну кредитора.
• Відповідальність цедента: Цедент відповідає лише за дійсність переданої вимоги, але не за її виконання боржником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Співвідношення з українським законодавством

В Україні положення статті 20 Уніфікованого закону застосовуються безпосередньо, оскільки Україна приєдналася до Женевської конвенції 1930 року без застережень щодо цієї статті. Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні", Уніфікований закон є частиною українського законодавства.

Крім того, Закон України "Про обіг векселів в Україні" прямо встановлює у статті 2, що застереження, обумовлені в додатку II до Женевської конвенції, діють в Україні у визначеному цим законом порядку. Проте застережень щодо статті 20 не було зроблено.

Практичне значення

• Ліквідність прострочених векселів: Стаття 20 підтримує ліквідність векселів навіть після настання строку платежу, що сприяє залученню їх до економічного обороту.
• Захист прав держателя: Презумпція своєчасності недатованого індосаменту захищає права добросовісного держателя векселя.
• Ризики набуття векселя після протесту: Особи, які набувають вексель після протесту або закінчення строку для протесту, повинні усвідомлювати, що їхні права обмежені правами попереднього держателя, і вони не отримують захисту, встановленого для добросовісного набувача векселя.
• Значення протесту: Стаття підкреслює важливість своєчасного здійснення протесту, оскільки він значно впливає на характер подальшого обігу векселя.

Висновки

Стаття 20 Уніфікованого закону встановлює баланс між інтересами сторін вексельних правовідносин. З одного боку, вона забезпечує обігоздатність векселів після настання строку платежу, що сприяє розвитку вексельного обігу. З іншого боку, вона обмежує права осіб, які набувають векселі після протесту або пропуску строку для протесту, захищаючи таким чином інтереси боржників.

Презумпція своєчасності недатованого індосаменту є важливим процесуальним механізмом, який захищає добросовісних набувачів векселя та стимулює чітке оформлення вексельних документів. В українській правовій системі положення статті 20 повністю інтегровані і мають важливе практичне значення для функціонування вексельного обігу.