Трасат може вимагати, щоб вексель був повторно йому пред'явлений наступного дня після першого пред'явлення. Заінтересовані особи не можуть посилатися на те, що ця вимога не була виконана, якщо тільки про цю вимогу не було згадано у протесті.
Держатель векселя не зобов'язаний передавати трасату вексель, пред'явлений для акцепту.
Науково-практичний коментар:
Стаття 24 Уніфікованого закону регулює процедурні аспекти пред'явлення переказного векселя до акцепту, встановлюючи права трасата та держателя в цьому процесі. Ця стаття має важливе значення для балансування інтересів сторін та забезпечення практичної зручності процедури акцепту.
Право трасата на повторне пред'явлення
Перше речення статті 24 надає трасату (потенційному платнику за векселем) важливе право - вимагати повторного пред'явлення векселя наступного дня після першого пред'явлення. Це положення має глибокий практичний сенс:
Час на обміркування: Трасат отримує можливість ретельно розглянути пропозицію щодо акцепту, перевірити свої відносини з трасантом, оцінити свої фінансові можливості та прийняти виважене рішення.
Перевірка автентичності: Трасат має час, щоб перевірити автентичність векселя та правильність його оформлення.
Консультації: Трасат може отримати юридичні або фінансові консультації перед прийняттям рішення про акцепт.
Практична гнучкість: У випадку, якщо особа, яка представляє трасата, не має повноважень для прийняття рішення про акцепт, це положення надає час для узгодження такого рішення.
Фіксація вимоги трасата у протесті
Друга частина першого абзацу встановлює важливе процесуальне правило: якщо трасат вимагав повторного пред'явлення, але ця вимога не була виконана, заінтересовані особи (зокрема, трасат) можуть посилатися на це лише якщо така вимога була зафіксована у протесті.
Це положення:
Запобігає зловживанням з боку трасата, який міг би згодом безпідставно стверджувати, що вимагав повторного пред'явлення.
Захищає держателя векселя від необґрунтованих заперечень трасата.
Право держателя зберігати вексель
Другий абзац статті 24 встановлює важливе право держателя: він не зобов'язаний передавати вексель трасату під час пред'явлення для акцепту. Це положення має кілька практичних аспектів:
Захист від ризику втрати: Держатель захищений від ризику фізичної втрати цінного документа під час пред'явлення.
Запобігання зловживанням: Трасат не може утримувати вексель під приводом його вивчення, що могло б затримати процес акцепту.
Збереження контролю: Держатель зберігає фізичний контроль над векселем, що захищає його права як власника цінного паперу.
Практична процедура: Держатель може просто показати вексель трасату для ознайомлення, без ризику втрати документа.
Баланс інтересів сторін
Стаття 24 встановлює тонкий баланс між інтересами трасата та держателя:
Інтереси трасата захищені правом на додатковий час для розгляду пропозиції щодо акцепту.
Інтереси держателя захищені правом зберігати фізичний контроль над векселем та вимогою документування запиту на повторне пред'явлення.
Цей баланс сприяє сумлінній та ефективній взаємодії сторін у процесі акцепту.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 24 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.
Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить спеціальних додаткових положень або застережень, які б безпосередньо змінювали процедуру повторного пред'явлення векселя до акцепту, встановлену статтею 24 Уніфікованого закону.
Водночас, стаття 24 Уніфікованого закону має важливий процедурний зв'язок зі статтею 44 Уніфікованого закону, яка регулює строки вчинення протесту. Зокрема, абзац другий статті 44 Уніфікованого закону передбачає, що якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24 (тобто, коли трасат вимагає повторного пред'явлення векселя наступного дня), перше пред'явлення мало місце в останній день строку, встановленого для пред'явлення до акцепту, то протест у неакцепті ще може бути здійснений наступного дня. Україна не робила застережень до цього конкретного положення абзацу другого статті 44 Уніфікованого закону.
Застереження ж, зроблене Україною відповідно до статті 9 Додатку II (імплементоване пунктом 3 статті 2 Закону "Про обіг векселів в Україні"), стосується строків вчинення протесту у неплатежі (абзац третій статті 44 Уніфікованого закону) і встановлює, що такий протест "повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів". Це застереження не стосується строків протесту у неакцепті.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 24 тісно пов'язана з:
Статтею 25 - яка встановлює форму та порядок акцепту, включаючи вимогу про датування акцепту у певних випадках.
Статтею 44 - яка регулює процедуру протесту у неакцепті, зокрема визначає, що "якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня".
Практичне значення
Стаття 24 має істотне практичне значення для учасників вексельного обігу:
Для держателів векселя:
Розуміння, що не потрібно фізично передавати вексель трасату.
Важливість фіксації у протесті вимоги трасата про повторне пред'явлення.
Необхідність бути готовим до повторного пред'явлення наступного дня.
Для трасатів:
Можливість отримати додатковий день для розгляду пропозиції щодо акцепту.
Необхідність чітко формулювати вимогу про повторне пред'явлення.
Розуміння, що така вимога повинна бути зафіксована у протесті.
Для нотаріусів та інших осіб, які здійснюють протест:
Необхідність фіксувати у протесті вимоги трасата про повторне пред'явлення.
Розуміння можливості здійснення протесту на наступний день після останнього дня строку, якщо було перше пред'явлення.
Висновки
Стаття 24 Уніфікованого закону встановлює важливі процедурні правила щодо пред'явлення векселя до акцепту, які забезпечують баланс інтересів держателя та трасата. Ця стаття створює гнучкий механізм, який дозволяє трасату отримати додатковий час для розгляду питання про акцепт, одночасно захищаючи права держателя векселя.
В українській правовій системі ці положення застосовуються в повному обсязі та мають важливе значення для практики вексельного обігу, особливо в контексті формалізованих процедур пред'явлення векселя до акцепту та здійснення протесту у неакцепті.
Текст Статті 24
Науково-практичний коментар:
Стаття 24 Уніфікованого закону регулює процедурні аспекти пред'явлення переказного векселя до акцепту, встановлюючи права трасата та держателя в цьому процесі. Ця стаття має важливе значення для балансування інтересів сторін та забезпечення практичної зручності процедури акцепту.
Право трасата на повторне пред'явлення
Перше речення статті 24 надає трасату (потенційному платнику за векселем) важливе право - вимагати повторного пред'явлення векселя наступного дня після першого пред'явлення. Це положення має глибокий практичний сенс:
Фіксація вимоги трасата у протесті
Друга частина першого абзацу встановлює важливе процесуальне правило: якщо трасат вимагав повторного пред'явлення, але ця вимога не була виконана, заінтересовані особи (зокрема, трасат) можуть посилатися на це лише якщо така вимога була зафіксована у протесті.
Це положення:
Право держателя зберігати вексель
Другий абзац статті 24 встановлює важливе право держателя: він не зобов'язаний передавати вексель трасату під час пред'явлення для акцепту. Це положення має кілька практичних аспектів:
Баланс інтересів сторін
Стаття 24 встановлює тонкий баланс між інтересами трасата та держателя:
Цей баланс сприяє сумлінній та ефективній взаємодії сторін у процесі акцепту.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 24 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.
Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить спеціальних додаткових положень або застережень, які б безпосередньо змінювали процедуру повторного пред'явлення векселя до акцепту, встановлену статтею 24 Уніфікованого закону.
Водночас, стаття 24 Уніфікованого закону має важливий процедурний зв'язок зі статтею 44 Уніфікованого закону, яка регулює строки вчинення протесту. Зокрема, абзац другий статті 44 Уніфікованого закону передбачає, що якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24 (тобто, коли трасат вимагає повторного пред'явлення векселя наступного дня), перше пред'явлення мало місце в останній день строку, встановленого для пред'явлення до акцепту, то протест у неакцепті ще може бути здійснений наступного дня. Україна не робила застережень до цього конкретного положення абзацу другого статті 44 Уніфікованого закону.
Застереження ж, зроблене Україною відповідно до статті 9 Додатку II (імплементоване пунктом 3 статті 2 Закону "Про обіг векселів в Україні"), стосується строків вчинення протесту у неплатежі (абзац третій статті 44 Уніфікованого закону) і встановлює, що такий протест "повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів". Це застереження не стосується строків протесту у неакцепті.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 24 тісно пов'язана з:
Практичне значення
Стаття 24 має істотне практичне значення для учасників вексельного обігу:
Для держателів векселя:
Для трасатів:
Для нотаріусів та інших осіб, які здійснюють протест:
Висновки
Стаття 24 Уніфікованого закону встановлює важливі процедурні правила щодо пред'явлення векселя до акцепту, які забезпечують баланс інтересів держателя та трасата. Ця стаття створює гнучкий механізм, який дозволяє трасату отримати додатковий час для розгляду питання про акцепт, одночасно захищаючи права держателя векселя.
В українській правовій системі ці положення застосовуються в повному обсязі та мають важливе значення для практики вексельного обігу, особливо в контексті формалізованих процедур пред'явлення векселя до акцепту та здійснення протесту у неакцепті.