Науково-практичний коментар до УВЗ

Повернутися до змісту НПК

Текст Статті 34

Переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання. Трасант може скоротити цей строк або обумовити більш тривалий строк. Ці строки можуть бути скорочені індосантами. Трасант може встановити, що переказний вексель, який підлягає оплаті за пред'явленням, не може бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати. У такому випадку строк для пред'явлення обчислюється від цієї дати.

Науково-практичний коментар:

Стаття 34 Уніфікованого закону деталізує правила, що стосуються одного з чотирьох допустимих строків платежу за переказним векселем – "за пред'явленням". Ця стаття встановлює строки для пред'явлення такого векселя до платежу та надає трасанту та індосантам можливість модифікувати ці строки.

Особливості векселя зі строком платежу "за пред'явленням"

Вексель зі строком платежу "за пред'явленням" характеризується тим, що він підлягає оплаті негайно в момент його пред'явлення платнику (трасату або акцептанту). Це найбільш гнучкий тип векселя для держателя, оскільки він сам визначає момент пред'явлення (в межах встановлених строків).

Однак така гнучкість створює невизначеність для платника щодо точної дати, коли йому доведеться здійснити платіж. Саме тому стаття 34 встановлює часові рамки для пред'явлення таких векселів.

Строки пред'явлення до платежу

Основний строк

Перший абзац статті 34 встановлює загальне правило: вексель зі строком платежу "за пред'явленням" повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Цей однорічний строк має важливе практичне значення:

  • Обмеження невизначеності: Він обмежує період, протягом якого платник може очікувати пред'явлення векселя.
  • Захист інтересів платника: Запобігає надмірно відтермінованому пред'явленню, яке могло б ускладнити фінансове планування платника.
  • Стимул для держателя: Спонукає держателя не зволікати з пред'явленням векселя.
Право трасанта змінювати строк

Трасант (векселедавець) має право модифікувати цей однорічний строк:

  • Скоротити строк: Наприклад, встановити, що вексель повинен бути пред'явлений протягом шести місяців.
  • Обумовити більш тривалий строк: Наприклад, два роки замість одного.

Це право дозволяє трасанту адаптувати умови векселя до конкретних комерційних потреб та домовленостей з контрагентами.

Право індосантів скорочувати строк

Індосанти також можуть скорочувати строки пред'явлення, встановлені трасантом або попередніми індосантами. Важливо зазначити:

  • Індосанти можуть лише скорочувати строк, але не подовжувати його.
  • Скорочення строку індосантом діє лише для наступних держателів.
  • Якщо кілька індосантів встановили різні строки, застосовується найкоротший з них.

Це положення захищає інтереси індосантів, дозволяючи їм обмежити період своєї потенційної відповідальності.

Застереження про мінімальний строк до пред'явлення

Другий абзац статті 34 надає трасанту ще одну важливу можливість: він може встановити, що переказний вексель, який підлягає оплаті за пред'явленням, не може бути пред'явлений до платежу раніше визначеної дати.

У такому випадку однорічний (або інший встановлений) строк для пред'явлення починає обчислюватися не від дати складання векселя, а від цієї мінімальної дати, встановленої трасантом.

Практичне значення цього застереження:

  • Координація фінансових потоків: Дозволяє трасанту та платнику узгодити час платежу з іншими фінансовими операціями.
  • Забезпечення наявності коштів: Надає платнику час для акумуляції коштів, необхідних для оплати векселя.
  • Гнучкість у комерційних відносинах: Дозволяє адаптувати умови векселя до специфіки конкретної угоди.

Правові наслідки недотримання строків

Хоча стаття 34 прямо не встановлює наслідків порушення строків пред'явлення, вони визначені у статті 53 Уніфікованого закону. Відповідно до цієї статті, держатель, який не пред'явив вексель для платежу у встановлений строк, втрачає право регресу проти індосантів, трасанта та інших зобов'язаних осіб (крім акцептанта).

Це суворе правове наслідок підкреслює важливість дотримання строків, встановлених статтею 34.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 34 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо строків пред'явлення до платежу векселів зі строком "за пред'явленням". Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.

Порівняння зі строками для інших типів векселів

Строки, встановлені статтею 34 для векселів "за пред'явленням", мають свою специфіку порівняно зі строками для інших типів векселів:

  • Векселі зі строком "у визначений строк від пред'явлення": Для них стаття 23 встановлює строки пред'явлення до акцепту, а не до платежу.
  • Векселі зі строком "у визначений строк від дати складання" або "на визначену дату": Для них строк платежу є фіксованим, і пред'явлення до платежу здійснюється в день платежу або в один із двох наступних робочих днів (стаття 38).

Практичне значення статті 34

Стаття 34 має важливе практичне значення для всіх учасників вексельного обігу:

Для держателів векселя:

  • Необхідність чітко відстежувати строки пред'явлення, щоб не втратити право регресу.
  • Можливість гнучко обирати момент пред'явлення в межах встановлених строків.
  • Уважне вивчення тексту векселя та індосаментів на предмет можливих змін строків.

Для трасантів:

  • Можливість адаптувати умови векселя до потреб конкретної угоди шляхом зміни строків або встановлення мінімальної дати пред'явлення.
  • Розуміння, що встановлення занадто коротких строків може знизити привабливість векселя.

Для індосантів:

  • Можливість захистити свої інтереси шляхом скорочення строку пред'явлення.

Для платників (трасатів/акцептантів):

  • Обмеження періоду невизначеності щодо можливого пред'явлення векселя.
  • Можливість планувати свої фінансові зобов'язання.

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 34 Уніфікованого закону встановлює збалансовану систему строків для пред'явлення до платежу векселів зі строком "за пред'явленням". Ця система забезпечує як гнучкість для держателя, так і правову визначеність для платника та інших зобов'язаних осіб.

Для ефективного використання векселів "за пред'явленням" рекомендується:

  • Держателям: Ретельно відстежувати строки пред'явлення, зазначені у векселі та індосаментах, і своєчасно пред'являти вексель до платежу.
  • Трасантам: Уважно підходити до встановлення строків пред'явлення, враховуючи інтереси всіх сторін та потреби конкретної угоди.
  • Індосантам: Розглядати можливість скорочення строків пред'явлення для обмеження своєї потенційної відповідальності.
  • Всім учасникам: Чітко фіксувати будь-які зміни строків у тексті векселя або індосаментів.

Дотримання вимог статті 34 є необхідною умовою для збереження прав за векселем та забезпечення його надійності як платіжного інструменту.