Науково-практичний коментар:

Стаття 36 Уніфікованого закону встановлює детальні правила обчислення строків платежу за переказним векселем, коли ці строки виражені в місяцях, частинах місяця або днях. Ця стаття має важливе практичне значення, оскільки забезпечує єдиний підхід до визначення точної дати платежу, що є критично важливим для всіх учасників вексельного обігу.

Обчислення строків, виражених у місяцях

Перший абзац статті 36 регулює обчислення строків, коли вексель виданий строком на один або кілька місяців від дати складання або від дати пред'явлення:

• Основне правило: Строк платежу настає у відповідний день того місяця, в якому повинен бути здійснений платіж. Наприклад, якщо вексель видано 15 січня строком на один місяць від дати складання, то строк платежу настане 15 лютого.
• Виняток (відсутність відповідного дня): Якщо в місяці, коли повинен бути здійснений платіж, немає відповідного дня (наприклад, вексель видано 31 січня строком на один місяць), то строк платежу настає в останній день цього місяця (тобто 28 або 29 лютого).

Це правило забезпечує чіткість та однозначність у визначенні дати платежу, навіть якщо тривалість місяців різна.

Обчислення строків, що включають півмісяця

Другий абзац статті 36 встановлює правило для обчислення строків, які включають "півмісяця":

• Порядок обчислення: Якщо строк виражений як "один або кілька місяців і півмісяця", то спочатку обчислюються цілі місяці, а потім додається півмісяця.
• Тривалість півмісяця: П'ятий абзац статті 36 уточнює, що вираз "півмісяця" означає строк у п'ятнадцять днів.

Приклад: Якщо вексель видано 10 січня строком на "один місяць і півмісяця" від дати складання, то спочатку обчислюється один місяць (10 лютого), а потім додається 15 днів, отже, строк платежу настане 25 лютого.

Тлумачення виразів "початок", "середина" та "кінець" місяця

Третій абзац статті 36 дає чітке тлумачення виразів, які використовуються для визначення строку платежу:

• "Початок місяця" означає перше число місяця.
• "Середина місяця" (наприклад, "середина січня") означає п'ятнадцяте число місяця.
• "Кінець місяця" означає останнє число місяця (28, 29, 30 або 31 залежно від місяця та року).

Це положення усуває можливі неоднозначності при використанні таких формулювань у тексті векселя.

Тлумачення виразів "вісім днів" та "п'ятнадцять днів"

Четвертий абзац статті 36 встановлює, що вирази "вісім днів" або "п'ятнадцять днів" означають не один або два тижні, а повний строк у вісім або п'ятнадцять календарних днів. Це важливо для точного обчислення строку платежу, оскільки тиждень може мати різну кількість робочих днів.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 36 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо обчислення строків платежу. Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.

Українська судова практика послідовно застосовує правила обчислення строків, встановлені статтею 36, при вирішенні спорів щодо визначення дати платежу за векселем.

Практичне значення статті 36

Стаття 36 має важливе практичне значення для всіх учасників вексельного обігу:

Для трасантів (векселедавців):

• Необхідність чітко формулювати строк платежу, використовуючи допустимі вирази.
• Розуміння, як саме буде обчислено строк платежу при використанні різних формулювань.

Для держателів векселя:

• Можливість точно визначити дату настання строку платежу.
• Підстава для пред'явлення векселя до платежу у встановлений день.
• Основа для обчислення строків позовної давності.

Для платників (трасатів/акцептантів):

• Чітке розуміння моменту, коли настає обов'язок здійснити платіж.
• Можливість планувати свої фінансові потоки відповідно до дати платежу.

Для банків та фінансових установ:

• Критерії для визначення дати платежу при дисконтуванні векселів.
• Основа для розробки внутрішніх процедур роботи з векселями.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 36 тісно пов'язана з:

• Статтею 33 – яка встановлює вичерпний перелік допустимих строків платежу.
• Статтею 37 – яка регулює обчислення строків при різних календарях.
• Статтею 72 – яка встановлює загальні правила обчислення строків, включаючи неробочі дні.

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 36 Уніфікованого закону встановлює детальні та чіткі правила обчислення строків платежу за переказним векселем, що є необхідним для забезпечення правової визначеності та надійності вексельного обігу.

Для уникнення спорів та непорозумінь рекомендується:

• При складанні векселя використовувати стандартні та однозначні формулювання для визначення строку платежу.
• При отриманні векселя ретельно перевіряти правильність визначення строку платежу та обчислювати точну дату платежу відповідно до правил статті 36.
• У разі сумнівів щодо обчислення строку платежу консультуватися з фахівцями у сфері вексельного права.

Дотримання правил, встановлених статтею 36, є важливою умовою для належного виконання вексельних зобов'язань та захисту прав усіх учасників вексельних відносин.