Відмова в акцепті або у платежі повинна бути посвідчена автентичним актом (протест у неакцепті або у неплатежі).
Протест у неакцепті повинен бути вчинений у строки, встановлені для пред'явлення до акцепту. Якщо у випадку, передбаченому у першому абзаці статті 24, перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.
Протест у неплатежі за переказним векселем, який підлягає оплаті на визначену дату або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення, повинен бути вчинений в один з двох робочих днів, наступних за днем, у який переказний вексель підлягає оплаті. Якщо йдеться про вексель, який підлягає оплаті за пред'явленням, то протест повинен бути вчинений у порядку, зазначеному у попередньому абзаці для вчинення протесту в неакцепті.
Протест у неакцепті звільняє від пред'явлення для платежу і від протесту в неплатежі.
У разі припинення платежів трасатом, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або у разі безрезультатного звернення стягнення на його майно держатель може використати своє право регресу тільки після пред'явлення векселя трасату для платежу і після вчинення протесту.
У разі оголошення банкрутом трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, а також у разі оголошення банкрутом трасанта за векселем, який не підлягає акцепту, для надання держателю можливості використати своє право регресу достатньо пред'явлення судової постанови про оголошення банкрутом.
Науково-практичний коментар:
Стаття 44 Уніфікованого закону є однією з ключових норм, що регулюють інститут протесту векселя. Протест – це офіційний акт, який засвідчує факт відмови в акцепті або платежі за векселем і є необхідною умовою для реалізації права регресу проти попередніх зобов'язаних осіб (якщо вексель не містить застереження "обіг без витрат").
Сутність та види протесту
Перший абзац статті 44 встановлює, що відмова в акцепті або у платежі повинна бути посвідчена "автентичним актом". Таким автентичним актом і є протест.
Розрізняють два основні види протесту:
Протест у неакцепті: Вчиняється у випадку, коли трасат відмовляється акцептувати переказний вексель.
Протест у неплатежі: Вчиняється у випадку, коли платник (акцептант або трасат за неакцептованим векселем) відмовляється здійснити платіж за векселем при настанні строку платежу.
Протест має важливе юридичне значення:
Доказова функція: Офіційно засвідчує факт відмови в акцепті або платежі.
Умова для регресу: Є необхідною умовою для реалізації права регресу (за винятком випадків, передбачених статтею 46).
Публічність: Інформація про протест може бути внесена до спеціальних реєстрів, що впливає на ділову репутацію боржника.
Строки вчинення протесту
Стаття 44 встановлює чіткі строки для вчинення протесту:
Протест у неакцепті (другий абзац)
Загальне правило: Повинен бути вчинений у строки, встановлені для пред'явлення до акцепту (зазвичай, один рік від дати складання, якщо інше не встановлено трасантом або індосантами – стаття 23).
Особливий випадок (стаття 24): Якщо трасат вимагав повторного пред'явлення наступного дня, і перше пред'явлення мало місце в останній день строку, то протест ще може бути здійснений наступного дня.
Протест у неплатежі (третій абзац)
Для векселів з фіксованим строком платежу (на визначену дату, у визначений строк від дати складання або від пред'явлення): Повинен бути вчинений в один з двох робочих днів, наступних за днем, у який вексель підлягає оплаті.
Для векселів зі строком платежу "за пред'явленням": Протест повинен бути вчинений у порядку, встановленому для протесту в неакцепті (тобто, протягом одного року від дати складання, якщо інше не встановлено).
Наслідки протесту у неакцепті
Четвертий абзац статті 44 встановлює важливе правило: протест у неакцепті звільняє від пред'явлення для платежу і від протесту в неплатежі. Це означає, що якщо вже було засвідчено відмову в акцепті, держателю не потрібно додатково пред'являти вексель до платежу та вчиняти протест у неплатежі для реалізації права регресу.
Особливі випадки (п'ятий та шостий абзаци)
Стаття 44 також регулює особливі випадки, пов'язані з неплатоспроможністю боржника:
Припинення платежів трасатом або безрезультатне звернення стягнення на його майно: У цих випадках держатель може використати право регресу тільки після пред'явлення векселя трасату для платежу і після вчинення протесту у неплатежі.
Оголошення банкрутом трасата або трасанта (за векселем, що не підлягає акцепту): У цих випадках для реалізації права регресу достатньо пред'явлення судової постанови про оголошення банкрутом (протест не потрібен).
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 44 Уніфікованого закону діють в Україні з урахуванням певних особливостей, встановлених Законом України "Про обіг векселів в Україні" та Додатком II до Женевської конвенції:
Стаття 8 Закону "Про обіг векселів в Україні": Встановлює, що вексель, опротестований нотаріусом у встановленому законом порядку, є виконавчим документом (крім векселя, опротестованого у недатуванні акцепту). Це значно спрощує процедуру стягнення.
Застереження відповідно до статті 8 Додатку II (пункт 2 статті 2 Закону "Про обіг векселів в Україні"): Допускає заміну протесту у неакцепті або неплатежі заявою трасата (або особи, яка здійснює платіж за векселем) про відмову в акцепті або платежі, якщо така заява зроблена на векселі, датована, підписана та зареєстрована в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Однак, на практиці цей механізм використовується рідко.
Застереження відповідно до статті 9 Додатку II (пункт 3 статті 2 Закону "Про обіг векселів в Україні"): Встановлює, що протест у неплатежі за векселем "повинен бути здійснений або в день, коли вексель підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів". Це узгоджується з третім абзацом статті 44 Уніфікованого закону.
Порядок вчинення протесту векселів нотаріусами в Україні регулюється Законом України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України.
Практичне значення статті 44
Стаття 44 має надзвичайно важливе практичне значення:
Для держателів векселя:
Чітке розуміння необхідності та строків вчинення протесту для збереження права регресу.
Можливість уникнути протесту у неплатежі, якщо вже було вчинено протест у неакцепті.
Розуміння особливих процедур у випадку банкрутства боржника.
Для нотаріусів:
Чіткі правила щодо строків та порядку вчинення протесту.
Основа для оформлення протестних актів.
Для всіх учасників вексельного обігу:
Забезпечення правової визначеності та передбачуваності вексельних відносин.
Стимулювання належного виконання вексельних зобов'язань.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 44 тісно пов'язана з:
Статтею 43 – яка встановлює підстави для використання права регресу.
Статтею 45 – яка регулює порядок повідомлення про неакцепт або неплатіж.
Статтею 46 – яка передбачає можливість включення застереження "обіг без витрат".
Статтею 53 – яка встановлює випадки втрати права регресу, зокрема через пропуск строків для вчинення протесту.
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 44 Уніфікованого закону встановлює детальні правила щодо вчинення протесту векселя, який є ключовим інструментом для захисту прав держателя у випадку неакцепту або неплатежу. Дотримання строків та процедур, встановлених цією статтею, є необхідною умовою для реалізації права регресу.
Для ефективного застосування положень статті 44 рекомендується:
Держателям: Ретельно відстежувати строки пред'явлення до акцепту та платежу і, у разі необхідності, своєчасно звертатися до нотаріуса для вчинення протесту.
Нотаріусам: Суворо дотримуватися встановлених строків та процедур при вчиненні протесту, забезпечуючи належне оформлення протестних актів.
Всім учасникам: Враховувати можливість використання застереження "обіг без витрат" для спрощення процедури регресу, але також усвідомлювати пов'язані з цим ризики.
Правильне розуміння та застосування статті 44 є важливим для забезпечення надійності вексельного обігу та ефективного захисту прав усіх його учасників.
Текст Статті 44
Науково-практичний коментар:
Стаття 44 Уніфікованого закону є однією з ключових норм, що регулюють інститут протесту векселя. Протест – це офіційний акт, який засвідчує факт відмови в акцепті або платежі за векселем і є необхідною умовою для реалізації права регресу проти попередніх зобов'язаних осіб (якщо вексель не містить застереження "обіг без витрат").
Сутність та види протесту
Перший абзац статті 44 встановлює, що відмова в акцепті або у платежі повинна бути посвідчена "автентичним актом". Таким автентичним актом і є протест.
Розрізняють два основні види протесту:
Протест має важливе юридичне значення:
Строки вчинення протесту
Стаття 44 встановлює чіткі строки для вчинення протесту:
Протест у неакцепті (другий абзац)
Протест у неплатежі (третій абзац)
Наслідки протесту у неакцепті
Четвертий абзац статті 44 встановлює важливе правило: протест у неакцепті звільняє від пред'явлення для платежу і від протесту в неплатежі. Це означає, що якщо вже було засвідчено відмову в акцепті, держателю не потрібно додатково пред'являти вексель до платежу та вчиняти протест у неплатежі для реалізації права регресу.
Особливі випадки (п'ятий та шостий абзаци)
Стаття 44 також регулює особливі випадки, пов'язані з неплатоспроможністю боржника:
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 44 Уніфікованого закону діють в Україні з урахуванням певних особливостей, встановлених Законом України "Про обіг векселів в Україні" та Додатком II до Женевської конвенції:
Порядок вчинення протесту векселів нотаріусами в Україні регулюється Законом України "Про нотаріат" та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України.
Практичне значення статті 44
Стаття 44 має надзвичайно важливе практичне значення:
Для держателів векселя:
Для нотаріусів:
Для всіх учасників вексельного обігу:
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 44 тісно пов'язана з:
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 44 Уніфікованого закону встановлює детальні правила щодо вчинення протесту векселя, який є ключовим інструментом для захисту прав держателя у випадку неакцепту або неплатежу. Дотримання строків та процедур, встановлених цією статтею, є необхідною умовою для реалізації права регресу.
Для ефективного застосування положень статті 44 рекомендується:
Правильне розуміння та застосування статті 44 є важливим для забезпечення надійності вексельного обігу та ефективного захисту прав усіх його учасників.