Науково-практичний коментар:

Стаття 57 Уніфікованого закону встановлює формальні вимоги до акцепту в порядку посередництва. Ці вимоги є важливими для забезпечення юридичної сили такого акцепту та чіткого визначення прав та обов'язків сторін.

Формальні вимоги до акцепту в порядку посередництва

Стаття 57 визначає три основні формальні вимоги:

1. Місце зазначення: Акцепт у порядку посередництва повинен бути зазначений на самому переказному векселі (або на алонжі, хоча стаття прямо не згадує алонж, але це випливає із загальних принципів). Це забезпечує єдність документа та інформування всіх наступних держателів про наявність такого акцепту.
2. Підпис посередника: Акцепт у порядку посередництва обов'язково повинен бути підписаний посередником. Підпис є формальним вираженням волі посередника прийняти на себе зобов'язання за векселем.
3. Вказівка, на чию користь здійснено акцепт: В акцепті повинно бути зазначено, на чию користь (тобто, за яку зобов'язану особу) він здійснений. Це важливо для визначення обсягу відповідальності посередника та його прав регресу.

Презумпція щодо особи, за яку здійснено акцепт

Стаття 57 встановлює важливу презумпцію: якщо в акцепті у порядку посередництва не вказано, на чию користь він здійснений, то вважається, що акцепт здійснений за трасанта (векселедавця).

Наслідки цієї презумпції:

• Визначеність: Усуває невизначеність у випадку, коли посередник не вказав, за кого він акцептує вексель.
• Захист держателя: Надає держателю максимальний захист, оскільки трасант є відповідальним за акцепт і платіж по всьому ланцюгу індосаментів.
• Стимул для чіткості: Спонукає посередника чітко вказувати, за кого він акцептує вексель, якщо він не бажає нести відповідальність як за трасанта.

Порівняння з формальними вимогами до звичайного акцепту

Формальні вимоги до акцепту в порядку посередництва (стаття 57) мають спільні риси з вимогами до звичайного акцепту (стаття 25), але є й відмінності:

Аспект	Акцепт у порядку посередництва (ст. 57)	Звичайний акцепт (ст. 25)
Місце зазначення	На векселі (або алонжі)	На векселі
Підпис	Підпис посередника	Підпис трасата
Словесне вираження	Не вимагається спеціального словесного вираження, але рекомендується (наприклад, "акцептую в порядку посередництва за [особа]")	Слово "акцептований" або рівнозначне, або простий підпис трасата на лицьовій стороні
Вказівка, за кого здійснено	Обов'язкова (інакше діє презумпція)	Не застосовується (акцепт завжди за трасата)
Датування	Не вимагається статтею 57, але може бути важливим для визначення строку платежу, якщо вексель строком "від пред'явлення"	Обов'язкове для векселів строком "від пред'явлення" або з вимогою пред'явлення до акцепту у визначений строк

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 57 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі згідно із Законом України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі" від 06.07.1999 № 826-XIV.

Закон України "Про обіг векселів в Україні" від 05.04.2001 № 2374-III не містить додаткових положень або застережень щодо формальних вимог до акцепту в порядку посередництва. Стаття 1 цього Закону встановлює, що Уніфікований закон є частиною законодавства України про обіг векселів.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні", підписання векселя (включаючи акцепт у порядку посередництва) від імені юридичних осіб здійснюється власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена) або уповноваженими ними особами.

Практичне значення статті 57

Стаття 57 має важливе практичне значення:

Для посередників:

• Необхідність чітко вказувати, за кого здійснюється акцепт, щоб уникнути презумпції акцепту за трасанта.
• Обов'язок підписати акцепт.

Для держателів векселя:

• Можливість перевірити правильність оформлення акцепту в порядку посередництва.
• Розуміння, що при відсутності вказівки, за кого здійснено акцепт, він вважається здійсненим за трасанта.

Для всіх учасників:

• Забезпечення правової визначеності та прозорості вексельних відносин.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 57 тісно пов'язана з:

• Статтею 55 – яка встановлює загальні положення про посередництво.
• Статтею 56 – яка визначає випадки, коли може бути здійснений акцепт у порядку посередництва.
• Статтею 58 – яка регулює відповідальність акцептанта в порядку посередництва.
• Статтею 25 – яка встановлює формальні вимоги до звичайного акцепту.

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 57 Уніфікованого закону встановлює чіткі формальні вимоги до акцепту в порядку посередництва, які є необхідними для його юридичної сили. Дотримання цих вимог забезпечує правову визначеність та захист інтересів усіх учасників вексельного обігу.

Для ефективного застосування положень статті 57 рекомендується:

• Посередникам: Завжди чітко вказувати на векселі, за яку особу здійснюється акцепт, та підписувати такий акцепт належним чином.
• Держателям: При отриманні векселя з акцептом у порядку посередництва перевіряти дотримання формальних вимог, встановлених статтею 57.
• Всім учасникам: У разі сумнівів щодо правильності оформлення акцепту в порядку посередництва консультуватися з фахівцями у сфері вексельного права.

Правильне оформлення акцепту в порядку посередництва є важливою умовою для належного функціонування цього інституту та забезпечення стабільності вексельних відносин.