Науково-практичний коментар:

Стаття 64 Уніфікованого закону відкриває Главу IX "Примірники і копії" та встановлює правила щодо видачі переказного векселя у кількох ідентичних примірниках. Цей інститут має важливе практичне значення, особливо у міжнародній торгівлі, де використання кількох примірників може бути необхідним для забезпечення надійності та оперативності розрахунків.

Можливість видачі векселя у кількох примірниках

Перший абзац статті 64 встановлює, що переказний вексель може бути виданий у двох або більше ідентичних примірниках. Це означає, що трасант має право при видачі векселя створити кілька його екземплярів, кожен з яких має силу оригіналу.

Мета видачі кількох примірників:

• Забезпечення надійності: У випадку втрати або пошкодження одного примірника, інші залишаються дійсними.
• Оперативність розрахунків: Дозволяє одночасно надсилати примірники різним учасникам операції (наприклад, один примірник банку для акцепту, інший – контрагенту для підтвердження).
• Зменшення ризиків при транспортуванні: Особливо актуально для міжнародної торгівлі, де документи можуть загубитися під час пересилання.

Вимога щодо нумерації примірників

Другий абзац статті 64 встановлює важливу вимогу: примірники повинні містити у своєму тексті порядковий номер (наприклад, "перший примірник", "другий примірник" тощо).

Наслідки відсутності нумерації: Якщо порядковий номер не вказаний, кожний з примірників розглядається як окремий переказний вексель. Це може призвести до виникнення кількох незалежних вексельних зобов'язань на ту саму суму, що є небажаним і ризикованим.

Практичний аспект: Нумерація примірників є обов'язковою умовою для того, щоб вони вважалися частинами одного вексельного зобов'язання.

Право держателя вимагати видачі кількох примірників

Третій абзац статті 64 надає кожному держателю переказного векселя, в якому не зазначено, що він виданий в одному примірнику, право вимагати за свій рахунок видачі йому кількох примірників.

Умови реалізації цього права:

• Відсутність застереження про єдиний примірник: Вексель не повинен містити застереження "тільки в одному примірнику" або аналогічного.
• За рахунок держателя: Витрати, пов'язані з видачею додаткових примірників, несе держатель.

Порядок реалізації права:

1. Держатель звертається до свого безпосереднього індосанта.
2. Індосант зобов'язаний надати допомогу для звернення до свого попереднього індосанта.
3. Цей процес продовжується "ланцюжком" аж до трасанта, який фактично видає нові примірники.

Обов'язок індосантів відтворити індосаменти: Індосанти зобов'язані відтворити свої індосаменти на нових примірниках, щоб забезпечити безперервність ряду індосаментів та легітимацію держателя.

Співвідношення з українським законодавством

Положення статті 64 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень щодо видачі векселя у кількох примірниках.

В українській практиці слід враховувати, що відповідно до статті 5 Закону "Про обіг векселів в Україні", векселі складаються на спеціальних бланках. При видачі кількох примірників кожен з них повинен бути оформлений на такому бланку та містити всі необхідні реквізити, включаючи порядковий номер.

Практичне значення статті 64

Стаття 64 має важливе практичне значення:

Для трасантів:

• Можливість забезпечити надійність передачі векселя шляхом видачі кількох примірників.
• Необхідність чітко нумерувати примірники для уникнення створення кількох незалежних зобов'язань.

Для держателів:

• Право вимагати видачі додаткових примірників, якщо це необхідно.
• Розуміння процедури отримання додаткових примірників.

Для індосантів:

• Обов'язок сприяти держателю в отриманні додаткових примірників.
• Обов'язок відтворити свої індосаменти на нових примірниках.

Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону

Стаття 64 тісно пов'язана з:

• Статтею 65 – яка регулює наслідки платежу за одним із примірників.
• Статтею 66 – яка встановлює правила взаємодії між держателями різних примірників.
• Статтею 1 – яка визначає обов'язкові реквізити векселя, що повинні бути на кожному примірнику.

Висновки та практичні рекомендації

Стаття 64 Уніфікованого закону встановлює важливий механізм, що дозволяє видавати переказний вексель у кількох ідентичних примірниках. Цей інститут підвищує надійність вексельного обігу та спрощує розрахунки, особливо у міжнародній торгівлі.

Для ефективного застосування положень статті 64 рекомендується:

• Трасантам: При видачі кількох примірників чітко нумерувати їх та забезпечувати їх ідентичність.
• Держателям: При необхідності отримання додаткових примірників дотримуватися встановленої процедури.
• Індосантам: Своєчасно відтворювати свої індосаменти на нових примірниках.
• Всім учасникам: Уважно перевіряти наявність та правильність нумерації примірників.

Правильне розуміння та застосування статті 64 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного використання векселів у комерційній діяльності.