Трасант, який видав примірник для акцепту, повинен зазначити на інших примірниках найменування особи, у якої цей примірник знаходиться. Ця остання особа зобов'язана вручити його законному держателю будь-якого іншого примірника.
Якщо вона відмовляється це зробити, держатель може використати своє право регресу лише після того, як він засвідчить протестом, що:
1) примірник, виданий для акцепту, не був йому переданий, незважаючи на його вимогу;
2) акцепт або платіж не могли бути одержані за іншим примірником.
Науково-практичний коментар:
Стаття 66 Уніфікованого закону регулює взаємовідносини між держателями різних примірників переказного векселя, виданого у кількох екземплярах, особливо у випадку, коли один із примірників було спеціально видано для акцепту. Ця норма встановлює обов'язки трасанта та особи, яка зберігає акцептований примірник, а також визначає умови, за яких держатель іншого примірника може реалізувати своє право регресу.
Обов'язки трасанта та особи, яка зберігає примірник для акцепту
Перший абзац статті 66 встановлює такі обов'язки:
Обов'язок трасанта: Якщо трасант видав один із примірників векселя спеціально для акцепту, він повинен зазначити на інших примірниках найменування особи, у якої знаходиться цей "акцептний" примірник. Це необхідно для того, щоб інші держателі знали, до кого звертатися для отримання акцептованого примірника.
Обов'язок особи, яка зберігає акцептний примірник: Ця особа (зазвичай, це може бути банк або інший агент трасанта) зобов'язана вручити акцептований примірник законному держателю будь-якого іншого примірника. Це забезпечує можливість для держателя іншого примірника отримати доказ акцепту та реалізувати свої права за векселем.
Наслідки відмови вручити акцептний примірник
Другий абзац статті 66 регулює ситуацію, коли особа, яка зберігає акцептний примірник, відмовляється його вручити держателю іншого примірника. У такому випадку держатель може використати своє право регресу лише після того, як він засвідчить протестом дві обставини:
Примірник, виданий для акцепту, не був йому переданий, незважаючи на його вимогу: Це підтверджує факт відмови у врученні акцептованого примірника.
Акцепт або платіж не могли бути одержані за іншим примірником: Це підтверджує, що держатель не зміг реалізувати свої права за тим примірником, який у нього є.
Ці вимоги щодо протесту спрямовані на те, щоб:
Зафіксувати факт порушення прав держателя.
Надати держателю підставу для реалізації права регресу.
Захистити інтереси попередніх зобов'язаних осіб, які можуть вимагати доказів неможливості отримати акцепт або платіж.
Мета та значення норми
Стаття 66 має на меті забезпечити належний обіг векселів, виданих у кількох примірниках, та захистити права всіх учасників:
Для держателів інших примірників: Надає можливість отримати акцептований примірник або, у разі відмови, реалізувати право регресу.
Для трасанта: Встановлює обов'язок інформувати про місцезнаходження акцептного примірника.
Для особи, яка зберігає акцептний примірник: Встановлює обов'язок вручити його законному держателю.
Ця норма є важливою для міжнародної торгівлі, де використання кількох примірників векселя є поширеною практикою.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 66 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень щодо взаємовідносин між держателями різних примірників векселя.
Українська судова практика з цього питання є обмеженою через відносно рідкісне використання векселів, виданих у кількох примірниках, у внутрішньому обігу. Однак, у разі виникнення спорів, суди повинні керуватися прямими нормами статті 66 Уніфікованого закону.
Практичне значення статті 66
Стаття 66 має важливе практичне значення:
Для трасантів:
Необхідність чітко вказувати на інших примірниках, де знаходиться примірник, виданий для акцепту.
Для осіб, які зберігають акцептний примірник:
Обов'язок вручити його законному держателю іншого примірника.
Розуміння можливих наслідків відмови у врученні.
Для держателів інших примірників:
Право вимагати вручення акцептованого примірника.
Необхідність вчинення протесту у разі відмови для реалізації права регресу.
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 66 тісно пов'язана з:
Статтею 64 – яка встановлює правила видачі векселя у кількох примірниках.
Статтею 65 – яка регулює наслідки платежу за одним із примірників.
Статтею 43 – яка визначає підстави для використання права регресу.
Статтею 44 – яка регулює порядок вчинення протесту.
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 66 Уніфікованого закону встановлює важливі правила, що регулюють обіг векселів, виданих у кількох примірниках, та забезпечують захист прав держателів. Дотримання цих правил є необхідним для належного функціонування інституту кількох примірників векселя.
Для ефективного застосування положень статті 66 рекомендується:
Трасантам: Завжди чітко вказувати на інших примірниках місцезнаходження акцептного примірника.
Особам, які зберігають акцептний примірник: Добросовісно виконувати обов'язок щодо його вручення законному держателю.
Держателям інших примірників: У разі необхідності, своєчасно вимагати вручення акцептованого примірника та, у випадку відмови, належним чином оформлювати протест.
Правильне розуміння та застосування статті 66 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного використання векселів, виданих у кількох примірниках, особливо у міжнародних комерційних операціях.
Текст Статті 66
Науково-практичний коментар:
Стаття 66 Уніфікованого закону регулює взаємовідносини між держателями різних примірників переказного векселя, виданого у кількох екземплярах, особливо у випадку, коли один із примірників було спеціально видано для акцепту. Ця норма встановлює обов'язки трасанта та особи, яка зберігає акцептований примірник, а також визначає умови, за яких держатель іншого примірника може реалізувати своє право регресу.
Обов'язки трасанта та особи, яка зберігає примірник для акцепту
Перший абзац статті 66 встановлює такі обов'язки:
Наслідки відмови вручити акцептний примірник
Другий абзац статті 66 регулює ситуацію, коли особа, яка зберігає акцептний примірник, відмовляється його вручити держателю іншого примірника. У такому випадку держатель може використати своє право регресу лише після того, як він засвідчить протестом дві обставини:
Ці вимоги щодо протесту спрямовані на те, щоб:
Мета та значення норми
Стаття 66 має на меті забезпечити належний обіг векселів, виданих у кількох примірниках, та захистити права всіх учасників:
Ця норма є важливою для міжнародної торгівлі, де використання кількох примірників векселя є поширеною практикою.
Співвідношення з українським законодавством
Положення статті 66 Уніфікованого закону діють в Україні в повному обсязі. Закон України "Про обіг векселів в Україні" не містить додаткових положень щодо взаємовідносин між держателями різних примірників векселя.
Українська судова практика з цього питання є обмеженою через відносно рідкісне використання векселів, виданих у кількох примірниках, у внутрішньому обігу. Однак, у разі виникнення спорів, суди повинні керуватися прямими нормами статті 66 Уніфікованого закону.
Практичне значення статті 66
Стаття 66 має важливе практичне значення:
Для трасантів:
Для осіб, які зберігають акцептний примірник:
Для держателів інших примірників:
Зв'язок з іншими статтями Уніфікованого закону
Стаття 66 тісно пов'язана з:
Висновки та практичні рекомендації
Стаття 66 Уніфікованого закону встановлює важливі правила, що регулюють обіг векселів, виданих у кількох примірниках, та забезпечують захист прав держателів. Дотримання цих правил є необхідним для належного функціонування інституту кількох примірників векселя.
Для ефективного застосування положень статті 66 рекомендується:
Правильне розуміння та застосування статті 66 є важливим для забезпечення стабільності вексельного обігу та ефективного використання векселів, виданих у кількох примірниках, особливо у міжнародних комерційних операціях.